У луцьких школах за обід розплачуються пластиковими картками

Услід за «приватбанківськими» експериментами в садочках усюдисущий банк дістався і шкіл. Відтепер у двох навчальних закладах міста практикують безготівковий розрахунок у їдальнях. Нагадаємо, нещодавно банкіри на всеукраїнському рівні висунули пропозицію запровадження у школах спеціальних дитячих пластикових карток.

Аби запобігти крадіжкам і вимаганню грошей у школах, банкіри виступили за відмову від готівкових розрахунків у цих навчальних закладах шляхом запровадження спеціальних дитячих пластикових карток. Про це нещодавно заявив керівник «ПриватБанку» Олександр Дубілет. За його словами, нині старшокласники відбирають у малюків гроші, які їм дають батьки на обід, а безготівкові гроші могли б вирішити цю проблему.

Коли у Києві про це лише говорять, у Луцьку експеримент розгорнули на повну силу. Як розповів начальник міського управління освіти Олег Гребенюк, у двох школах міста діти уже можуть розраховуватись електронними картками. Йдеться про ЗОШ І-ІІІ ступенів №15 і про Луцьку гімназію №4 імені Модеста Левицького. За словами Олега Володимировича, до електронних розрахунків поки долучені не всі учні, а лише ті, чиї батьки володіють картками «ПриватБанку» й виявили бажання виготовити ще й дитячі картки.

«Відомості» вирішили навідатись у ЗОШ №15, аби на власні очі побачити, як працює експеримент. Як виявилось, у шкільній їдальні встановлений портативний термінал від «ПриватБанку». Дітвора, отримавши їжу, дає працівниці закладу картку, і та уже здійснює розрахунок. Загалом, система така ж, як у будь-якому магазині, де є можливість безготівкової оплати. Оскільки ми завітали до школи в останні дні навчального року, то побачити величезну кількість охочих розрахуватися через термінал не вдалось. Як повідала працівниця їдальні, цього дня лише один учень розплачувався карткою. Та директор школи Світлана Романюк запевнила, що кожного дня близько 70 дітей вибирає саме такий спосіб оплати. Всього в школі навчається 676 учнів.

В їдальні також розповіли, що жодних проблем із безготівковим розрахунком поки нема, за перерву встигають погодувати всіх охочих, оскільки від паперових грошей ніхто не відмовлявся.

— Діти можуть розраховуватись готівкою чи карткою, — каже Світлана Володимирівна. — Адже не усі батьки мають можливість завести дитячу картку й одразу покласти певну суму на рахунок, комусь зручніше давати по кілька гривень щодня. Та й ми не могли позбавити батьків права вибору.

Як і начальник управління освіти, директор школи запевнила, що примусово заводити дитячі картки нікого не змушували. Втім, як з’ясувалося, без масштабної рекламної кампанії, чи то пак роз’яснювальної роботи, не обійшлося. До речі, рекламний плакат від банку з закликом оформити для школярів дитячі картки висить у холі навчального закладу.

Спершу, за словами директора, нововведення не сприйняли «на ура». Та згодом, коли один школяр бачив картку в друга, то теж хотів її мати.

Як каже директор школи, гроші на дитячу картку, що має назву «Юніор», батьки можуть перераховувати прямо зі своєї. Яку суму туди покласти, кожен визначає сам, зважаючи на фінансові можливості.

— Можуть перерахувати п’ятсот чи тисячу гривень одразу, але поставити ліміт, наприклад, лише 10 гривень у день, — додає директор. — Якщо батьки довіряють дитині та не хочуть регламентувати витрати, то можна обійтись і без ліміту. Дорослі повністю контролюють витрати школяра: їм приходять SMS-повідомлення про те, що чадо скористалося карткою, до того ж видно, на що витрачені кошти та скільки.

Світлана Романюк повідала, що усі витрати з упровадження експерименту банк узяв на себе і комісії за ці послуги не бере. Ще одна пересторога — так званий кредитний ліміт, себто можливість «позичити» в банку гроші на деякий час. Директор школи зазначила, що такої функції в дитячої картки немає.

Одначе в Інтернеті ми натрапили на інформацію, що ці дитячі картки все ж таки можуть мати кредитний ліміт. Перші 30 днів користування кредитними грошима можуть бути безкоштовними, а далі на дітей і батьків чекають відсотки.

Одним із позитивів переходу на безготівковий розрахунок у школах банкіри назвали уникнення крадіжок грошей. Утім, як з’ясувалось, аби розплатитися дитячою карткою, не потрібно жодних кодів чи паролів, варто лише провести нею через термінал. Тож і гарантії, що в неуважного школяра хтось не поцупить картку та не «проїсть» йому всі гроші, теж немає.

— Картку теж можна згубити, як і гроші, — погоджується Світлана Володимирівна. — У нас уже такі випадки були. Та якщо одразу повідомити в банк, то її миттєво блокують, а згодом потрібно просто відновити. Так і гроші зберігаються.

— Мої батьки погодились, аби я теж мала банківську картку. Розповідали, що це зручно, бо як загубиш гроші, то вже не повернеш, а коли проґавиш десь картку, то її можна відновити, — каже восьмикласниця Юлія.

Коли запитала в дітей, що були в їдальні, чи хотіли б вони мати таку картку, багато хто відповів, що ні, втім, причини пояснювати не бажали.

Мама шестикласника однієї з волинських шкіл пані Тетяна не впевнена, що оформила б синові дитячу картку.

— Я не знаю, чи зважилась би на це, швидше ні, з огляду на різні сумнівні історії, пов’язані з картками від цього банку, — зауважує жінка. — Де гарантія, що мою дитину не затягнуть у якісь кредитні борги? Адже це діти, вони не розуміють усіх нюансів, але при цьому дуже довірливі. Може, це якась хитромудра схема банку, аби зробити дітей своїми клієнтами на довгий час?

Директор Луцької спеціалізованої школи №1, яка ще не практикує безготівкового розрахунку, Андрій Киця каже, що погодився б на такий експеримент, якби був упевнений, що він працюватиме на користь дитини, а не на користь банку.