Вижити за рахунок продажу своїх картин практично неможливо

Каже член Спілки художників України та Польщі Віктор Хаджинов

У виставковій галереї Волинської організації Спілки художників, що у місті Луцьку, відкрилася експозиція робіт відомого львівського живописця Віктора Хаджинова. Його твори відомі як мистецькій еліті, так і пересічному поціновувачу в Україні й Східній Європі. Адже автор своєю самобутньою творчістю міцно утвердився в художньому просторі не лише України (з 1997 року — член Національної Спілки художників України), а й сусідньої Польщі (з 2002-го — член Спілки художників Республіки Польща).     

Віктор Хаджинов народився у Львові, закінчив Львівський коледж прикладного та ужиткового мистецтва ім. Труша та Львівську національну академію мистецтв, де вивчав дизайн інтер’єрів. Хоча зізнався, що все життя займався тільки живописом. Його участь у виставках почалася з 1987 року. Крім всеукраїнських, були й міжнародні, зокрема у Польщі, Італії та Німеччині. Звідси він привіз нагороди та визнання, а ще були нові знайомства, обмін досвідом. Власне під час одного з пленерів у Польщі пан Віктор познайомився з головою Волинської організації Спілки художників Володимиром Марчуком, який і запросив його до Луцька.

— Радий, що приїхав до вас, надзвичайно гарний зал маєте, — поділився враженнями від організації експозиції Віктор Хаджинов. — Маєте гарну Спілку і керівника, власний сайт. Я тішуся за такий європейський підхід до справи, бажаю, щоб у вас все так і розвивалося у європейському напрямку.

Приємно було почути такі слова на адресу волинських художників із уст львівського митця, який виставляв свої роботи у багатьох європейських залах і може об’єктивно робити порівняння.

На запитання «Відомостей», де йому краще працюється як художнику — у Польщі чи Україні, відповів, що великої різниці нема.  

— Так само складно, — проводить паралелі пан Віктор, — якщо не займатися викладацькою роботою, то вижити за рахунок продажу своїх картин практично неможливо. А щодо творчості, то художники й там і тут вирішують завдання формоутворювання, адже теми лишаються ті ж самі. Хоча поляки ближчі до Європи, тому тематика і завдання можуть бути трохи іншими.

Щодо популярності живопису, то автор зазначив, що у Польщі, так само як і в Україні, він є і комерційним, тобто таким, що продається або ні, і пошуково-творчим.

— Якщо говорити про пересічного глядача, то мистецтво образотворче сьогодні у занепаді, — аналізує художник. — Чому? Тому що з’явилося багато інших візуальних напрямків у мистецтві, на які звичайний глядач перекинувся і тим тішиться, і цікавиться. А традиційне мистецтво лишається більше для фахівців-спеціалістів, мистецтвознавців, творчих людей.

Під час презентації виставки була присутня й представник Генерального консульства Республіки Польща у Луцьку, яка зазначила, що галерея Волинської організації Спілки художників «завжди гостинна на співпрацю з Польщею, з консульством».

Чим же цікаві твори Віктора Хаджинова, який своєю творчістю об’єднує дві країни? Як сказав кандидат мистецтвознавства Володимир Жишкович, його роботи — «яскравий приклад сучасного новаторського фігуративного мистецтва. Живописні полотна художника демонструють глибоко переосмислені принципи образного та пластичного формотворення. А основу його малярських полотен складає стильовий синкретизм, в якому проглядаються пластичні принципи, властиві імпресіонізму, експресіонізму, а подекуди й абстракціонізму. Образи на його полотнах далекі від реалістичного трактування форми, проте й беззастережно не розчиняються у безпредметності».