Кубок України: у півфінальному матчі «Волинь» і «Шахтар» настріляли аж 7 голів

Для «Волині» вихід до півфіналу Кубка України − вершина, яку команда досягла вже втретє. У сезоні 2002/2003 рр. для того, аби дістатися фіналу, команди мусили грати двічі. «Волині», як і цього разу, дістався у суперники гранд українського, а в ті часи ще й європейського футболу. «Волиняни» спочатку програли «Динамо» вдома (0:4), а потім і у Києві (1:3).

Два роки тому першолігова «Волинь» сенсаційно обіграла у КУ прем`єрлігові «Кривбас» та запорізький «Металург» і дістала право у березні 2010-го зіграти домашній півфінал проти «Таврії». У неймовірному за напругою матчі на переповненому «Авангарді» лучани таки поступилися (не за грою!) майбутньому переможцю КУ − «Таврії» - 1:2.

Увечері 27 квітня 2012-го на лучан після славного кубкового марафону 2011-2012 («Іллічівець» – 7:1, «Дніпро» - 3:2, «Арсенал» - 1:0) чекало нове випробування. До Луцька приїхав «Шахтар».

Обидва тренери виставили на матч найоптимальніші на даний момент склади. Анатолій Дем'яненко використав тих самих гравців, які виходили в «основі» у всіх останніх матчах чемпіонату. Луческу замість травмованого Хюбшмана виставив Степаненка і тим самим дав змогу заявити ще одного легіонера (Раца на лівий фланг оборони).

«Шахтар» не форсував події, ніби граючись із суперником. Лучани поспостерігали за серією невдало виконаних гостями стандартів, зароблених після індивідуальних забігів Вілліана та красивих падінь Мхітаряна. А далі самі побігли шукати щастя біля воріт П'ятова. У волинян у ці хвилини відмітимо чудовий момент у Савича, який не збагнув, що робити із сферою, отримавши її за вісім метрів від П`ятова… Запамятався удар вище воріт «ножицями» Майкона після подачі Леандро.

І тут «Шахтар» забив. Фернандіньо, здавалося б, зіпсував черговий штрафний, але м’яч потрапив до Мхітаряна, який блискавично продерся лівим флангом і прострілив на ближню штангу. Захист лучан не встиг за думкою і реалізацією візаві й Тейшейра був першим на м’ячі – 0:1.

Гол не став вироком для «Волині», хоч Фернандіньо й Степаненко могли подвоювати рахунок. Натомість гості були покарані за грубість проти Лопеса під час боротьби у повітрі. Його зупинив ціною попередження Степаненко. Після подачі Леандро Ракіцький вирішив виносити м’яча рукою й арбітр Годулян не міг не відреагувати на порушення правил.

Майкон із пенальті не схибив, хоч єдиний наразі здоровий кіпер національної збірної України вгадав напрямок польоту м’яча – 1:1. Але у наступній атаці Годулян поставив одинадцятиметровий й у ворота Шеліхова. Тейшейра спочатку видряпав м’яча в Леандро на лівій бровці, протягнув його у штрафну, по ходу обігнавши Приндету й натрапив на того ж Лео, який програвши позицію зіткнувся із земляком у штрафному. Пенальті?!..

Шеліхов вгадав, куди битиме Фернандіньо, але до м’яча не дотягнувся – 1:2. Реально гольових моментів до перерви команди не створили, але П`ятов і його захисники часу на "перекур" не мали.

Вілліан і Тейшейра накручували захисників «Волині» й виводили на ударні позиції Адріано й Мхітаряна. В останнього був, вочевидь, найліпший шанс. Вочевидь тільки аура стадіону заплела йому ноги і Генріх, отримавши пас в гордій самоті біля ворті Шеліхова, посковзнувся на рівному місці. «Шахтар» залишився на кілька хвилин у більшості, коли над Приндетою чаклували лікарі «Волині» (не дочаклували, Віталія замінив Ян Масло). Тейшейра за допомогою арбітрів втік правим флангом захисту і прострілив у центр. Сергій Сімінін пішов у підкат проти Мхітаряна, а Віталій Годулян не вагаючись поставив третій у поєдинку одинадцятиметровий. Його реалізував знову бразилець, цього разу Луіс Адріано.

«Гірники» заповзялися «сушити гру» після 3:1 на свою користь, а «Волинь» здаватися наміру не мала. Після штрафного у виконанні Шикова м`яч відскочив до Лопеса і той з-під Раца сквитав один гол – 2:3. У цей момент нажахані штурмом й емоціями на трибунах арбітри чомусь вирішують показати скільки хвилин вони додають до основного часу матчу. Герасимюк обрізався на своїй половині поля, миттєво пішла атака «хвилею» на володіння Шеліхова і Коста котнув м’яча повз Шела – 2:4.

Але й це ще був не кінець всім сподіванням. Лопес із Майконом з останніх напружили лівий фланг захисту «Шахтаря», Майкі улюбленою лівою закручував сферу у дальній кут, м’яч щасливо знайшов спину Шарпара, який підтримував цю атаку, й не менш феєрично опустився у «дев'ятку» воріт П`ятова – 3:4!

Останні хвилини матчу «Авангард» провів на ногах, закликаючи «хрестоносців» до атак. Лучани заробили два стандарти і навіть Денис Шеліхов прибіг переводити гру в овертайм. Але фінальний свисток зупинив усе.

На післяматчевій прес-конференції головний тренер "Волині" Анатолій Дем'яненко сказав, що ця гра була швидше для глядачів: "Моменти виникали і біля наших воріт, і біля їхніх. Звичайно, «Шахтар» - команда майстерна, індивідуальна майстерність дуже висока. Це й зіграло вирішальну роль. Помилки в нас були, звичайно. Особливо, коли пенальті в наші ворота призначалися. Захисник не має права так грати".