Ратнівська лікарня потребує негайного ремонту

На останній сесії Волинської обласної ради депутат Михайло Бегаль оголосив запит про аварійний стан Ратнівської центральної районної лікарні. Капітального ремонту, за словами депутата й одночасно головного лікаря закладу, потребують як головний корпус, так і водонапірна башта. Він просив обласних обранців допомогти грошима. Наскільки медзаклад перебуває в аварійному стані, «Відомості» вирішили переконатися на власні очі.

На перший погляд приміщення Ратнівської ЦРЛ досить доглянуте як ззовні, так і зсередини. Проте це тільки на перший, не досвідчений погляд. Насправді будівля перебуває в аварійному стані, запевнив «Відомості» інженер ЦРЛ Анатолій Ярошук і провів своєрідну екскурсію.

На фото: На одній цеглині тримається балка перекриття

— Найперше нам треба зробити шатровий дах, — зазначив Анатолій Прокопович. — Він протікає. Крім того, його треба утеплити — він наскрізь промерзає. Адже ще однієї такої зими, як нинішня, ми просто не переживемо. Подивіться, перемичка вагою кілька тонн лежить на одній цеглині! У ній уже пішла тріщина. Ми, як можемо, укріпляємо. Поки стоїть. Але як далі буде…

Зазначимо, що на останньому — четвертому — поверсі головного корпусу лікарні знаходяться операційне та гінекологічне відділення. Кілька років тому в частині операційного блоку стіну зміцнили. У гінекологічному ж процеси руйнації продовжуються. Як розповіли працівники лікарні, у дощову погоду посеред оглядового кабінету змушені ставити тазик — зі стелі капає.

Ще одна проблема — водонапірна башта (у селищі її ще називають «Пізанською»). Вона забезпечує водою не лише медичний заклад, але й 130 житлових будинків.

На фото: Водонапірна башта в аварійному стані

— Башта в будь-який час може впасти, — зазначив головний лікар медзакладу Михайло Бегаль. — На самому початку вона була трішки нахилена через неправильно зроблений армопояс. З часом процеси поглиблюються. Ми її наповнюємо наполовину. Збільшення нахилу візуально стало ще більше помітним упродовж останньої зими. Боїмося, щоб не впала. Лікарня бути без води не може...

Про те, що посадовці закладу не перебільшують проблему і тут дійсно необхідно вже цього року провести капітальний ремонт, свідчать і результати перевірки Держгірпромнагляду. Зокрема, спеціалістом у головному корпусі виявлено «вертикальну тріщину в зовнішній лівій боковій несучій цегляній стіні…, вивітрювання швів розчину в цегляній кладці фасадної зовнішньої стіни». Висновок: «технічний стан конструкцій стін будівлі в місцях виявлення дефектів за попереднім обстеженням оцінюється як аварійний». Аналогічний «діагноз» спеціаліст Держгірпромнагляду поставив і водонапірній башті.

Отже, те, що ремонт необхідний, сумнівів викликати не може. Залишилось одне питання — де взяти гроші? Ратнівська центральна районна лікарня — об’єкт районної комунальної власності. Оскільки район на 85% дотаційний, то грошей, звісно, немає. За словами Михайла Бегаля, згідно з проектно-кошторисною документацією, вартість робіт із ремонту башти становить 300 тисяч гривень, а головного корпусу — 420 тисяч. А на дах проектно-кошторисної документації ще не складено. Проте думають, що цифра вимірюватиметься мільйонами.

— Ми шукаємо кошти, — зазначив головний лікар. — Обіцяли допомогти у районі, області. Можливо, залучимо гроші благодійників.

До речі, стіни поліклінічного корпусу укріпили за гроші муніципальної каси — чекати інших коштів часу не було: між стінами руку можна просунути.

Тут варто було б сказати про тих, хто винен у тому, що лікарня сьогодні знаходиться у такому стані.

— При будівництві Ратнівської ЦРЛ було допущено низку грубих порушень, що призвело до загрозливої ситуації обвалу як основних конструкцій будівель, так і допоміжних, — наголосив Михайло Бегаль. — Наприклад, панелі покладені у стик, хоча мали б заходити одна на одну, стіни мали б бути укріпленими арматурною сіткою — її немає. А будували медзаклад у 1980-х роках місцеві будівельники з Ратнівського агробуду. Організація розпалася. Тепер спитати нема з кого.

Тут хотілося б вставити одну ремарку. Особливо обурило те, що будували не якісь «зайди», а ті, чиї родини мали б лікуватись у лікарні. Сподівалися на те, що на їхню дитину цеглина не впаде?

Тим більше прикро, що валяться стіни у тій лікарні, де медперсонал дбає про її «наповнення». Свідченням цього є повні коридори відвідувачів.

— Наша лікарня обслуговує 52 тисячі населення, — зазначив головний лікар. — Співпрацюємо з канадцями, швейцарцями, німцями. В результаті такої співпраці маємо сучасну бак-лабораторію, три ендоскопи, три нові УЗД-апарати, рентген-кабінет. Тепер до Луцька їхати не треба — обстеження можна зробити на місці.

Коли матеріал був підготовлений до друку, Михайло Бегаль зателефонував до редакції і повідомив, що обласна влада прислала спеціалістів для виготовлення проекту для реконструкції даху.