Волинські села притягують гроші з держбюджету

Щоб отримати додаткові гроші, сільські та селищні громади готують проекти, розписуючи, чого у своєму населеному пункті вони потребують нагально. За підсумками Всеукраїнського конкурсу проектів і програм розвитку місцевого самоврядування Волинь, подавши 35 проектів, виграла фінансову підтримку по дев’яти. На їх втілення із держбюджету надійде 1 мільйон 670 тисяч гривень — це 6,3% від загального бюджету конкурсу, в якому змагались 130 проектів. Як зауважила заступник голови Державного фонду сприяння місцевому самоврядуванню Олена Тертишна, вручаючи дипломи переможцям, інвестиції, що прийдуть на Волинь, одні з найбільших в Україні. Та місцева влада все одно не дуже задоволена результатом.

— Дев’ять проектів — це мало, — констатував голова Волинської облради Володимир Войтович. — Робота має бути ефективнішою, адже йдеться про реальні гроші для поліпшення благополуччя громад у енергозбереженні, спорті, освіті, культурі, охороні здоров’я. У районах недостатня кількість кваліфікованих кадрів для написання якісних проектів, що можуть претендувати на перемогу.

— Коефіцієнт корисної дії малий, — погодився з керівником представницького органу краю голова облдержадміністрації Борис Клімчук. — У районних та селищних радах є відділи, окремі спеціалісти, які займаються виключно підготовкою проектів. Видатки є, зарплати є, а результату немає. Із 11 тисяч сільських рад області проекти подали 35. А треба, щоб кожного року було 100-120 учасників, щоб люди вчились, набирались досвіду.

Тим не менш, дев’ять проектів — успіх, особливо для тих громад, у які надійдуть гроші. Так, Ківерцівська районна рада перемогла з проектом із завершення будівництва каналізаційно-насосної станції. У Ківерцях, що мають статус міста, не скрізь є централізована каналізація. Центральна частина містечка з ошатними кількаповерховими будиночками — не виняток. Тепер же, отримавши фінансування — 480 тисяч гривень із держбюджету, 120 тисяч з місцевого і 334 тисячі від організацій-партнерів, мають закупити пластмасові труби, прокласти зовнішню каналізацію. Передбачили й благоустрій та озеленення території — відновлення тротуарів та асфальтового покриття вулиць, висаджування дерев і кущів.

Турійська райрада на реконструкцію стадіону отримає 185 тисяч із державної казни, плюс 75 тисяч власних коштів. Після відновлення єдиної спортивної арени в районі тут планують провести міжнародний футбольний турнір «Турійське мінієвро-2012».

Датинська сільська рада Ратнівського району обґрунтувала необхідність залучення з держбюджету 100 тисяч гривень на капітальний ремонт даху сільського будинку культури. Ще майже 200 тисяч вкладуть власних. Натомість отримають культурно-пізнавальний комплекс розвитку громади.

У селі Овадне Володимир-Волинського району беруться міняти колектор каналізаційно-насосної станції. Нове обладнання обійдеться у менш ніж 200 тисяч, оскільки не потребує додаткової гідроізоляції, що здешевлює вартість встановлення.

Турійська селищна рада залучила 99 тисяч гривень із держбюджету і додала 165 тисяч своїх, щоб встановити в дитячому садку два твердопаливні котли KALVIS (вугілля+дрова) і замінити вікна та теплотраси.

Машівська сільрада (Любомльський район) спрямує понад 210 тисяч на ремонт школи і дороги. Крім того, у школі хочуть облаштувати кімнату-музей відомого земляка — польського письменника Болеслава Пруса (Олександра Гловацького). Підтверджено, що він народився у цьому волинському селі, де свого часу знаходився маєток його батьків Антонія і Аполонії Гловацьких. За Польщі в кожному класі місцевої сільської школи висів портрет автора «Фараонів» і «Ляльки», відзначались його пам’ятні дні. І про це згадують селяни поважних літ ще й зараз.

У Локачинському районі, в селі Озютичі, громада майже відновила роботу дитсадка. Для облаштування кімнати здоров’я та прогулянкового майданчика залишилось закупити спортивно-ігрове обладнання та меблі, на що з держбюджету виділили 54 тисячі. А починалося з того, що у 2009 році старе шкільне приміщення передали у сільську комунальну власність з метою перепрофілювання під дитячий садок. За два наступні роки це приміщення вдалося відремонтувати за кошти місцевих бюджетів.  

Підберезівська сільрада, що на Горохівщині, отримала 53 тисячі гривень і доклала 15 тисяч, аби завершити енергозберігаючі заходи в дитячому садочку і бібліотеці. Для стабільного функціонування цих дуже важливих для Підбереззя закладів необхідно замінити теплотраси, вікна та двері.