Камінь-Каширський район розбудовують місцеві жителі своїми силами

Поліські райони Волині в силу своїх природних особливостей позбавлені можливості розвивати сільське господарство, як зрештою і промисловість. Окрім пилорам та торгових точок, місцевим жителям на роботу піти нікуди. Відтак, чоловіки змушені виїжджати на заробітки, а жінки — вести домашнє господарство. Принаймні такі реалії спостерігаються на Камінь-Каширщині. Однак і на цій землі вирує життя: йде будівництво, зростає народжуваність, не зважаючи на бюджетну бідність району. А все завдяки ініціативам місцевих громад. Чим живуть камінь-каширці, бачили «Відомості», супроводжуючи голову облради Володимира Войтовича у робочій поїздці в район.

Голова Камінь-Каширської райдержадміністрації Іван Вовк розповів, що район на 88,7% є дотаційним, тобто власних надходжень практично немає. Камінь-Каширщина знана озерами, болотами та лісом, який вкриває майже половину території району. Зрозуміло, що в таких умовах про потужне виробництво говорити не доводиться.

Сутужно й з розбудовою соціальних об’єктів: шкіл, садочків, ФАПів тощо. Грошей у районній казні вистачає, аби покрити витрати на заробітну плату бюджетникам. Але це зовсім не означає, що мешканці Камінь-Каширщини позбавлені можливості відвідувати садочки чи отримати належну медичну допомогу на місці. Районна влада всіляко вітає та підтримує бажання громади навести лад у своїх населених пунктах, особливо, коли селяни готові це робити власними силами та коштом.

Прикладами того, як дбає громада про своє село, є зразкові соціальні об’єкти — ФАП у селі Кримне, дитячий садочок у голландському стилі в селі Видричі та клуб у Краснилівці.

Старий ФАП громадою знесли за півтора дні

Село Кримне Броницької сільської ради минулого року святкувало новосілля у фельдшерсько-акушерському пункті. Від старого ФАПу не залишилося й сліду. Бронівський сільський голова Петро Кошелюк підтримав ініціативу громади відбудувати запущений ФАП. Всього за півтора дні місцеві жителі розібрали старе приміщення. Пан Кошелюк розповів, що роботу з відновлення розпочали в червні, а вже у серпні заклад був готовий до експлуатації.

— Спочатку ми громадою навели лад на сміттєзвалищі, кладовищі, засвітити 50 світлоточок, — каже сільський голова. — Руки дійшли і до ФАПу, але, як з’ясувалося, на ремонт більш як півсотні ФАПів у районному бюджеті залишалося всього 3 тисячі 600 гривень. Але все-таки нам вдалося «вибити» 15 тисяч у районної влади, 15 тисяч виділила районна лікарня, 20 тисяч зібрали громадою та ще десятьма тисячами допомогли бізнесмени. Коли ж до нас приїхали подивитися, що ми зробили, то головний лікар районної лікарні сказала, що таке можливе тільки в Брониці. Дошки для паркану збирали цілим селом. Вірите чи ні, але коли починали ремонт ФАПу, в кишені було всього три тисячі гривень, яких вистачало лише на зміну електрики.

Тепер, за словами Петра Кошелюка, люди ходять та питають: «А що ж далі будемо робити?» До слова, після ФАПу вдалося довести до пуття і клуб. Броницький сільський голова каже, якщо буде бажання та можливості, то незабаром і в сільській раді зроблять ремонт. У селі відкрили навіть швейний цех, в якому до останнього часу «щурі з мишами бігали». Наразі на завершальній стадії ремонту і ветеринарна аптека.

Дитячий садочок, як у Голландії

У Камінь-Каширському районі щороку народжується більше тисячі діток. Майже половину яких, за словами начальника відділу освіти та науки РДА Віктора Пася, батьки віддають до виховних закладів. На Камінь-Каширщині діє всього 24 дитсадки. Тому проблему почали вирішувати шляхом експлуатації приміщень, які не використовувалися за призначенням. Приміром, у селі Видричі з колишньої контори колгоспу зробили ексклюзивний дошкільний навчальний заклад. За кілька останніх років вдалося відновити роботу п’яти дошкільних закладів.

На фото: Такого дитячого садочка, як у Видричах, немає більше ніде в Україні

— Садочок у Видричах відкрили у минулому році, а до цього село тільки мріяло про нього, — каже голова обласної ради Володимир Войтович. — Крім коштів районного бюджету, залучили гроші й місцевої громади. Був і меценат, який дав для садочка 50 тисяч гривень. Заклад працює повний робочий день, є дві групи по 15 діток.

Садочок приваблює своїм зовнішнім виглядом. Будівля розписана за ескізами голландського художника 20-го століття Піта Мондріана. Такі будинки можна побачити лише у Голландії, Москві та у Видричах.  Проект розпису розробили московські архітектори. А розмальовували майстрині з Каменя-Каширського фарбою, яка теж була передана з Москви. Дитячий заклад зустрічає написом над входом: «Ласкаво просимо в світ щасливих дітей». Як ще зекономити кошти, у Видричах теж продумали. Поблизу дитячого садочка знаходиться школа, на два освітніх заклади — один директор, якого жартівливо охрестили вусатим нянем.

Щоб молодь не нудилася, звели клуб

Село Краснилівка за радянських часів було звичайним бригадним селом, проте і тоді, і до останнього часу молодь нудилася вечорами через відсутність закладу, де можна було б провести дозвілля.

Зовсім молодий, проте ініціативний місцевий голова Микола Панасюк зумів організувати громаду, і в результаті село отримало повноцінний клуб.

— Вони звели звичайний сільський клуб без копійки державних коштів. Все самі — фундамент, стіни, хіба дах допомогли спонсори звести. Цьогоріч закінчать фасадні роботи, — розповів голова обласної ради.

Пан Панасюк пояснює, що будувати двоповерхову будівлю не було потреби, бо ж село невеличке, а габаритний клуб був би недоречним.

На фото: Сільський голова Микола Панасюк