Створення ОСББ збільшить плату за комунальні послуги

А з держави зніме тягар ремонтувати проблемні житлові будинки

На Волині не поспішають створювати об’єднання співвласників багатоквартирних будинків. Як би урядовці на цьому не наголошували, та в більшості мешканців області все ж є сумніви: чи, бува, не хоче держава звалити на їхні плечі те, з чим сама впоратися не може. Що означає для пересічного волинянина бути членом розрекламованого ОСББ і чому на чиновницьку вудочку не клюють навіть мешканці новобудов, з’ясовували «Відомості».

Нещодавно на одній із нарад перший заступник голови ОДА Олександр Башкаленко мало в груди себе не бив, доводячи, що ОСББ — єдиний порятунок для мешканців багатоповерхівок. Припускаємо, чиновник переймався не стільки затишком волинян, як тим, що у виконанні планів зі створення ОСББ Волинь пасе задніх.

Програмою реформування та розвитку житлово-комунального господарства області на 2010-2014 роки планувалося на кінець 2011-го створити 460 таких об’єднань. Станом на сьогодні в області їх створено 344. Завдання — впродовж поточного року створити ще 270 об’єднань.

— Треба йти до людей, доступно та переконливо роз’яснювати переваги колективного управління своїм житлом. Людям бракує інформації, позитивних прикладів діяльності успішних ОСББ, а невідомість лякає, — наголошував пан Башкаленко.

Хотілося б акцентувати увагу на тому, що житловий фонд країни складає трохи більше десяти мільйонів будинків, а частка комунальної власності у ньому становить приблизно 10%. Більшість житла (до 70%) збудовано 30-40 років тому, тому значна кількість багатоквартирних будинків комунальної власності є аварійними.

Статистика також стверджує, що кожен третій житловий будинок в Україні потребує капітального ремонту, а для цього щороку потрібна не одна сотня мільярдів гривень, яких, звісно, державна казна не має.

Волинські реалії — теж невтішні. За скромними підрахунками Олександра Башкаленка, в області орієнтовно 20 тисяч будинків, а капітальний ремонт кожного з них потребує як мінімум 100 тисяч гривень.

«Залізним аргументом» на захист ОСББ, на думку Башкаленка, є те, що держава дала можливість безкоштовно приватизувати житло, а отже, вимагати від неї допомоги у капремонті — нерозумно. Ось вам і відповідь, чому зі створенням ОСББ порять гарячку.

Додайте до жахливого стану під’їздів іще систему протипожежного захисту, яка не працює, зламані ліфти, дах, що протікає, прогнилі труби, каналізацію… От і виходить, що, ставши членом ОСББ, окрім оплати комунальних послуг, чималі гроші платитимете за те, що просто живете у будинку. А якщо на вашу голову в якості голови ОСББ звалиться ще й якийсь ентузіаст, то скромним ремонтом будинок навряд чи обійдеться.

Не дивує, що мешканці багатоповерхівок, які височіють уже не один десяток років, не хочуть створювати ОСББ. Одначе жителі новобудов, як виявилося, теж не поспішають вступати у «спілку». Здавалося б, чим їм перейматися — будинок новий, ще не руйнується?

Візьмемо обласний центр. За минулий рік у Луцьку створили чотирнадцять об’єднань співвласників багатоквартирних будинків. А у новобудовах, які зводилися за рахунок вкладників, не створено жодного ОСББ. Така ситуація дуже обурила Олександра Башкаленка.

— Як так? У моєму будинку під’їзд буде загальний, а квартира — приватна. Ну як це може бути? Це нонсенс. Усі тут сидять і розуміють: якщо квартири приватизовані, то як може бути не приватизованим будинок? — дивувався перший заступник голови облдержадміністрації.

Тут, вочевидь, спрацьовує наша українська ментальність: моя хата скраю, нічого не знаю.

Такої думки не лише луцькі чиновники, а й ковельські. Заступник ковельського мера Геннадій Сорока стверджує, що найважче — домовитися з жильцями та переконати їх у потрібності таких об’єднань.

Голова правління ОСББ «Лучани» Юлія Сабатюк розповіла «Відомостям», що найчастіше причиною відмови від створення об’єднань є відсутність серед власників квартир ефективного менеджера, який міг би взяти на себе функції голови ОСББ. До всього ж, каже пані Сабатюк, мешканці багатоповерхівок забувають, що часи «совка» уже минули й ніхто не буде займатися їхньою власністю.

Розповіла активістка й про окремі нюанси створення об’єднань співвласників. Як відомо, в Законі України «Про створення об’єднання співвласників багатоквартирних будинків» вказано, що держава забезпечує перший капітальний ремонт житлового будинку перед тим, як його мешканці створять ОСББ. Напрошується логічне питання: а чи багато таких будинків, які вже отримали гроші на ремонт від держави? За відповіддю звертаємося до обласного управління ЖКГ.

Головний спеціаліст управління Ольга Сидорова повідомила, що у 2010 році зі Стабілізаційного фонду для реалізації загальнодержавної програми реформування та розвитку ЖКГ для ремонту 35 житлових будинків волинян було виділено 2 мільйони 571,6 тисячі гривень. У 2011-му пропозиції від Волині до Києва надходили на 13 будинків, але навіть із умовою дофінансування ремонту в обсязі 20% членами ОСББ у капремонті відмовили.

Голова правління ОСББ «Лучани» Юлія Сабатюк також каже, що противниками об’єднань співвласників є і працівники ЖЕКів, які можуть залишитися без роботи, а їхні керівники сприймають ОСББ не як партнера, а швидше як суперника.

Стосовно закидів очільникам комунальних господарств, то вони не зовсім правильні. Наприклад, директор луцького ЖКГ №7 Микола Гарбарчук якось у коментарі нашій газеті розповів, що у мешканців Луцька складається хибне враження: якщо вони створять ОСББ, то відразу всі їхні проблеми вирішаться. ОСББ — це подорожчання послуг, адже людина повинна вкладати більше грошей в утримання будинку. Що більше вкладаєш, то якіснішим воно буде.

Та чи по кишені це кожному волинянину?