Одинокій мамі, що народила дві двійні, мер пообіцяв земельну ділянку

13 серпня 2009, 17:15

Джерело: Відомості

У №8 від 19-25 лютого газета «Відомості» написала про маму, у якої народилася друга двійня. Явище для Луцька, та й для Волині досить рідкісне. Ще тоді, у пологовому будинку, Людмила Коледюк дуже переживала, як же їй повертатися додому, адже місця у двокімнатній квартирі площею 37 кв. м дуже мало для чотирьох дітей та трьох дорослих — там ще проживає мама й тато Людмили Миколаївни. Вже до народження другої двійні місця всім не вистачало. Старші сестрички Олександра й Наталя, яким зараз по 9 років, мусили уроки вчити по черзі, бо стіл один. Ще коли була вагітна, Людмила Коледюк зверталася до луцького міського голови Богдана Шиби з проханням посприяти у вирішенні житлової проблеми. Вона навіть погоджувалася на кімнати в гуртожитку. Але їй тоді відповіли, що позачергово дають квартири тільки тим, у кого 8 і більше дітей. Після народження другої двійні з проханням допомогти сім’ї Коледюків у якості винятку до мера міста звернулася газета «Відомості». Тоді Богдан Павлович пообіцяв вивчити їх житлове питання і посприяти у його позитивному вирішенні. Цікаво, чи дотримав він свого слова? Через півроку «Відомості» завітали до помешкання Коледюків, що знаходиться на вулиці Станіславського. — Нічого з того часу не змінилося, — із жалем говорить Людмила Миколаївна. — І що, до вас ніхто не передзвонював, ніхто не приходив оглядати житлові умови? — запитую. — Ні. У квітні місяці моя мама ходила на прийом до заступника мера Лариси Соколовської з прохання вирішити наше житлове питання. Але через кілька днів нам прийшла письмова відповідь, що «у зв’язку з відсутністю вільних квартир та коштів для будівництва житла на цей час вирішити питання надання житла вашій сім’ї виконком не має можливості». Після цього сім’я знову вирішила звернутися за допомогою до влади, але вже до самого Богдана Павловича. Його в той день не було, прийом вів заступник Микола Іванюк. Він порадив стати на чергу на соціальне житло. Однак, як їм пояснили, таке для них не передбачено, оскільки Людмила Миколаївна отримує грошову допомогу на дітей та пенсію на дитину-інваліда (одна із двійняток має проблеми зі здоров’ям) і приписана в приватизованій квартирі. — Якщо не виходить із житлом, то, можливо, хоч би земельну ділянку виділили, — долучається до розмови бабуся Леся Олексіївна. — На нашу заяву, яку написали минулого місяця, прийшла така відповідь: «…відповідно до Генерального плану міста, в існуючих межах міста земельні ділянки під індивідуальну забудову не передбачені». І що тепер нам робити? — мало не плачучи, розводить руками жінка. — Моєму хворому чоловікові спокій необхідний, а тут нема де розминутися, діти постійно галасують. Зараз у нас диван складений, то хоч якийсь вигляд у кімнаті є. А коли на ніч розстилаємо ліжка, пройти нема де. Леся Олексіївна проводить у другу кімнату, де на підлозі лежить матрац. — Тут сплю я, — каже бабуся, — дожила до старості літ, щоб спати на підлозі. Але вже звикла, спина не так болить, — сміється. — А тут, — показує на ліжко, — спить дідусь із Наталкою, а Олександра у кімнаті з мамою і сестричками. У понеділок мама та бабуся знову вирішили піти на прийом до мера. Маленьких Мар’янку й Аліну, яким, до речі, в цей день виповнилося по півроку, залишили вдома з дідусем та старшою Наталкою. Кореспондент «Відомостей» була присутня на прийомі. Чи це вплинуло, чи, може, щось інше, але Богдан Павлович цього разу розпорядився, передзвонивши по телефону, знайти для сім’ї, зважаючи на їх соціальний статус та рідкісний випадок народження двох двієнь, земельну ділянку. Він розуміє, що родині Коледюків потрібне житло, але наразі допомогти не може. Сказав, що цього року придбали 2 квартири для багатодітних сімей, можливо, за його словами, якщо фінансовий стан покращиться, до кінця року такі квартири куплять ще. Людмила Миколаївна та Леся Олексіївна Коледюки вийшли з кабінету дуже задоволеними і з надією, що нарешті хоч щось зміниться у них на краще. Будемо сподіватися, що мер дотримає свого слова і земельну ділянку сім’ї таки виділять.