Луцька дизайнерка відкриє для волинян «міні-рум»

Багатьом представницям слабкої статі, мабуть, доводилося купувати, здавалося б, оригінальну й модну річ, а потім виявлялося, що точнісінько така вже є у подруги чи таку саму придбала знайома. А гроші заплатили чималі. Добре, якщо є можливість поїхати за кордон за покупками, адже тоді більша ймовірність, що одяг чи аксесуари не повторюватимуться, а от щодо придбаних на наших ринках чи в бутиках — то питання. Тому часто модниці вдаються до послуг дизайнерів, кравчинь. На ринку не бракує різного роду ательє, та от якість їхньої роботи ненайкраща. Заповнити прогалину у світі моди й ексклюзиву має намір молода та амбітна лучанка Наталя Чуль.

Біля себе дівчина згуртувала ще трьох дизайнерок, кожна з яких привносить у їхній колектив якісь свої ідеї, образи, оригінальні техніки. Але за освітою лише одна з них — Юлія Сисоєва — дизайнер.

— Її натхнення й азарт до роботи часто спонукають і надихають мене, — розповідає про колегу Наталя.

Зараз дівчата зосередилися на фольклорному стилі та вишивках, адже, як пояснює Наталя, тепер у нас своєрідний культ вишиванок. І справді, нині стало модно носити одяг із вишитим орнаментом, а на державні свята чи не кожен другий на вулиці у вишитій сорочці.

На фото: Пояс (вишивка, мереживо, бісер) і перстень —  ручна робота

Хоча, за словами Наталі, якісну вишиванку у нас придбати проблематично, а на ті, що пропонують, ціни явно завищені.

Наталя працює на старій машинці «Чайка», що дісталася їй у спадок. Попри те, що свого часу закінчила факультет іноземних мов і працювала за фахом, у душі завжди мріяла стати дизайнером і творити свій оригінальний одяг. Від бабусі дівчина перейняла любов до крою та шиття, в’язання, макраме, вишивки хрестиком, бісером.

— Я це все пам’ятаю та зараз пристосовую до модних тенденцій і долучаю до своїх суконь, — хвалиться майстриня, демонструючи свій новий виріб — вишиту сорочку з оригінальним поясом й аксесуари до неї — кліпси та перстень. — Бісер, що на поясі, фурнітуру — все замовляла з Києва. Той бісер, який продають у нас, — неякісний. Він ріже нитку, тож у такому разі нема сенсу вкладати у річ стільки душі й роботи. Погляньте, як пояс виблискує і здається, що маки на ньому об’ємні.

Над цим паском Наталя працювала місяць, але тільки у вільний час. Каже, що якби займалася лише рукоділлям, то за два тижні виріб завершила б.

— Ця модель з іспанського журналу, — продовжує майстриня. — Зверніть увагу, що у сорочки подвійне дно — це можна вважати ексклюзивом.

Також дівчина похвалилася вечірньою сукнею з великим бантом на грудях.

— Ця модель мені прийшла в голову випадково, — приміряє до себе виріб. — Низ тут вручну оброблений паєтками. До речі, якість одягу перевіряється з вивороту. Так от, мої речі можна носити й навиворіт: усі шви сховані, все акуратно.

Зі своїми роботами луцькі майстрині планують відвідати виставку «Київ Фешн» — для молодих митців це непоганий шанс проявити свої таланти. Щодо реалізації творчих планів у Луцьку, то, як зізналася Наталя, у нас люди більш замкнуті й консервативні, тому те, що виготовляють майстрині, до споживача потрібно правильно донести.

— Питання у пошуку клієнтів, — пояснює Наталя. — Адже це не продуктовий магазин. Ми мріємо зробити студію, де надаватимемо увесь спектр дизайнерських послуг — від поради «що вам підійде» аж до готової речі. Але для того, щоб її відкрити, необхідно мати запас виробів, аби виставити їх для загального огляду, а оскільки більшість робіт виготовляється під замовлення і їх відразу забирають, то нам потрібен певний час, аби напрацювати базу. Ми плануємо «міні-рум», як зараз модно називати, таких ексклюзивних речей, і це будуть не тільки вишиванки чи вечірні сукні, а й навіть одяг для собак. Це буде своєрідною новинкою в нашому регіоні.

А ще Наталя повідомила, що має намір долучити до свого невеличкого колективу майстриню з бісероплетіння. Адже вироби з бісеру також нині дуже популярні й ними завжди можна оригінально прикрасити сукні, блузи.

На фото: Наталя демонструє одну зі своїх суконь

На фото: У міні-румі одягатимуть й собак