На Волині їдять собак

Село Головне на Волині. 850 дворів. Тут собака не тільки товариш людини та вірний охоронець. Для декого з селян собака - це їжа, — йдеться у сюжеті журналіста СТБ, його можна подивитись тут.

У будці та на ланцюгові то Барсик. На руках у господаря труситься його улюблениця Роза. А подвір'ям бігають її з Барсиком цуценята. Їх було четверо. Песиків забрали. А ось псички на селі нікому не потрібні. Господар Василь Іванович лишив собі. Аби відгодувати і з'їсти. І йому не шкода.

— А шо? Сучок топлять малими. А я думаю, хай живуть. Колись шашлик зроблю, — каже головнянин Василь Мороз.

75-річний волинянин їсть собачину вже півстоліття. Їсть, бо йому смакує і гадає, що корисно.

— Бува чоловік каже: ходи, Василю, забереш. Бо все одно я його заб'ю. Заб'ю і закопаю. Та я забрав, стушив і сам з'їв, і люди поїдять.

Сусіда з хати навпроти зізнається, що іноді разом із дідом теж їсть.

— Не знаю, воно про те не думаєш - друг чи не друг. Нормально. М'ясо як м'ясо. Зайду до діда, дід їсть, то кажу: дайте кусочок, — зізнався Віталій Теребуха.

Їсти собак українське законодавство не забороняє. Але як зазначає зоозахисниця Тетяна Метельова,  «факт поїдання законом ніде не прописаний. І не карається. Але поїдання тварин будь-яких пов'язане з вбивством,а от жорстоке вбивство - не гуманне, не евтаназія - цей факт який карається».

Кару передбачено не за поїдання, а жорстоке поводження. Від штрафу до п'яти років тюрми. Зоозахисниця певна: ніяк інакше, як жорстоке поводження, дії волинського старожильця кваліфікувати не можна.

Натомість, сам волиняка киває в бік Азії.

У Китаї, Кореї та Індонезії для цього собак навмисне вирощують на фермах. Імен не дають і позбавляють життя у віці від кількох місяців до року. Від захисників тварин зазвичай відбиваються балачками про збереження національних традицій. Їдять там і ось таких популярних в Україні чотирилапих.