Волинські чиновники не вміють відповідати на запити

Частина волинських чиновників не готова до повного виконання Закону України «Про доступ до публічної інформації». Такими є перші результати моніторингу, здійсненого Центром політичного аналізу та виборчого консалтингу.

У рамках моніторингу діяльності органів публічної влади Волинської області з забезпечення ними доступу до нормативно-правових актів, актів індивідуальної дії, проектів нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування експерти Центру 4 листопада надіслали 38 запитів на інформацію. Вони були надіслані до усіх районних рад (16), районних державних адміністрацій (16), міських рад міст обласного значення (4), а також до Волинської облдержадміністрації та обласної ради. Скористались громадські активісти найпростішим способом запитування – через електронну пошту. Втім, відповідь у органів публічної влади попрохали надіслати двома способами: у паперовому та електронному вигляді. Згідно зі строками, визначеними у законодавстві, кінцевим терміном надсилання відповіді від органу влади було 11 листопада.

У запиті громадські активісти цікавилися тим, як органи влади впроваджують у дію норми Закону України «Про доступ до публічної інформації», а саме: хто відповідає за доступ до публічної інформації, чи прийняті розпорядчі акти на виконання закону, які способи оприлюднення інформації.

На електронну адресу запитувача, виконавчого директора ЦПАВК Михайла Шелепа, прийшло 26 відповідей. Ще 24 відповіді були доставлені в офіс організації звичайною поштою. Із 38 органів публічної влади лише 20 відповіло у двох формах, як того просив запитувач.

У вказаний термін відповіді на запит організації надіслала більшість ОПВ. З тих, що відповіли, два органи влади порушили п’ятиденний термін відповіді на запит: Володимир-Волинська райдержадміністрація та Ківерцівська районна рада, які надіслали електронну відповідь 13 листопада (у неділю). Правда, Ківерцівська райрада відповіла ще й звичайним листом 12 листопада. Лише один ОПВ - Ковельська райдержадміністрація, керуючись відповідною нормою закону, повідомила запитувача про відтермінування відповіді на 20 днів, хоча зробила це лише звичайним листом.

Цікаво те, що сім органів влади взагалі не відповіли на запити про доступ до публічної інформації Так, Шацька, Іваничівська та Ратнівська районні державні адміністрації, Володимир-Волинська та Шацька районні ради, Ковельська міська рада, а також Волинська обласна рада, станом на 16 листопада, взагалі не надіслали жодної відповіді.

Одна з можливих причин такої ситуації – неправильність електронних адрес органів влади. Так, наприклад, експерти організації перевірили, що ні до Шацької районної ради, ні до Шацької РДА електронні запити не надійшли. Як виявилося, електронна адреса Шацької районної ради, що вказана на офіційному сайті ради, недійсна. Натомість у розділі «Публічна інформація» текст розпорядження голови ради щодо впровадження закону про доступ до публічної інформації взагалі не відкривається. А саме в цьому документі мала б бути вказана електронна адреса, на яку слід надсилати запити. На пошту ж Шацької РДА, як повідомили у загальному відділі адміністрації, електронний запит нібито взагалі не надійшов.

Варто також зазначити, що жоден орган влади з тих, які відповіли у письмовій формі, за винятком Горохівської райдержадміністрації та Луцької міської ради, не встановили граничних норм на копіювання документів. Так, із 24 листів, надісланих у паперовому форматі, в 16-ти відповідях кількість листків копій документів перевищувала граничну норму (10 шт.). За законом, це давало право органам публічної влади вимагати плату за додаткову кількість копій. Втім, лише Луцька міська рада вимагала плату за більшу кількість копій документів. Натомість у Горохівській РДА хоч і встановлені граничні норми оплати за копії, але рішення голови адміністрації ще не набрало чинності, тому копії робились безкоштовно.

Отже, лише за поверховим аналізом роботи органів публічної влади було зафіксовано чимало помилок та порушень у застосуванні Закону України «Про доступ до публічної інформації», що можуть перешкоджати громадянам у доступі до публічної інформації.