Мешканці багатоповерхівки просять доремонтувати фасад

Ремонт сьогодні — солідна стаття видатків. Якщо ж ідеться не про облагородження однієї квартири чи під’їзду, а цілого будинку, то кошторис може щонайменше викликати легкий шок. ЖЕКи жаліються, що їхніх прибутків ніяк не вистачає на поточний ремонт підзвітного житлового фонду, а на капітальний — і поготів. Так, мешканці 4-поверхового будинку по вулиці Сенаторки Левчанівської, 7 у Луцьку будівельників у своєму домі не бачили кілька десятиліть. Особливо пошарпаний вигляд мав фасад, який із 1932-го, коли звели будівлю, був відкритий усім вітрам, дощам і снігам, оскільки дім кутовий. Нарешті минулого року поблизу №7 запахло ремонтом — міська влада разом із меценатами облаштовувала сквер, який фактично впирається у цей облуплений будинок.

На фото: Вигляд спереду і ззаду

Щоправда, тоді у будівельників, за словами мешканців, дійшли руки тільки до входу: поремонтували ґанок і замінили на ньому перила (але зима показала, що вони закороткі). У березні 2011-го жильці десяти квартир написали заяви спершу на ім’я директора департаменту ЖКГ міськради Івана Кубіцького, а згодом і міського голови Миколи Романюка та його заступниці Лариси Соколовської: «…звертаємося до вас із проханням відремонтувати фасад нашого будинку, так як у 2010 році був поганий ремонт, штукатурка повністю оббита, ремонт не закінчений. Будинок має дуже непривабливий вигляд, а це центр міста, де відбуваються різні заходи, туристи йдуть до Луцького замку, сквер «Зоряний» облаштований, а поруч — наш дім. Нам пообіцяли, що навесні ремонт буде закінчений. Просимо вас вирішити наше прохання».

У квітні 2011 року Лариса Соколовська надіслала відповідь: «На ваше колективне звернення з питання проведення капітального ремонту фасаду будинку №7 на вул. Сенаторки Левчанівської повідомляємо, що, у зв’язку з обмеженістю коштів місцевого бюджету на статтю витрат «Капітальний ремонт житлового фонду», виконати вказані роботи наразі немає можливості. За умови перевиконання дохідної частини бюджету за І півріччя 2011 року питання виділення коштів на ремонт фасаду буде внесено на розгляд сесії міської ради». Аналогічна відповідь на повторне звернення прийшла у червні.

Врешті-решт, у липні одна з жительок, яка представляла інтереси всього будинку, Лариса Плетнякова, пішла на особистий прийом до міського голови Миколи Романюка.

— Він мене вислухав, що вже немало, бо раніше ні один мер не реагував на наші звернення, — розповідає Лариса Аркадіївна. — Микола Ярославович нічого не обіцяв, але через кілька днів мені прийшла відповідь за його підписом: «Ваше звернення щодо закінчення ремонту фасаду в житловому будинку на вул. Сенаторки Левчанівської, 7 розглянуто. Наразі працівниками департаменту житлово-комунального господарства розробляється кошторисна документація та проводиться підбір підрядної організації, яка буде виконувати роботи з капітального ремонту фасаду на вул. Сенаторки Левчанівської, 7. Ремонт фасаду зазначеного будинку планується провести до кінця поточного року за кошти місцевого бюджету». Й у вересні ремонт дійсно почався.

Але результат жильців не потішив: фактично відремонтована тільки половина будинку — та, яку видно з дороги, що спускається до Центрального ринку, а зад і один із боків залишились у попередньому стані. Будівельники зібрали риштування та зникли, давши зрозуміти, що продовження не буде.

— Я знову написала міському голові, бо не знаю, чи поінформований він, що ремонт у нас так і не закінчився, — повідомила активістка, яка бореться за чистий фасад. — Як я чула від будівельників, кошторис ремонту становив 100 тисяч гривень. Але в цю суму вони не вклалися.

— Роботи зроблено багато: стіни оббивали, шпаклювали, — прокоментував заступник начальника з експлуатації та ремонту житлового фонду департаменту ЖКГ Юрій Крась. — Та на весь будинок грошей не вистачило. Коли ремонтують дорогу й припиняється фінансування, всім же зрозуміло, що її не закінчать. Будинок не прийнятий як повністю готовий. Та цьогоріч ремонт фасаду точно завершено не буде, а наступного року — якщо будуть кошти.

До речі, мешканці відремонтованого наполовину будинку вдячні міській владі за початок, бо половина — все ж краще, ніж нічого. Та й є надія, що фасад доведуть до пуття, хай навіть не цього року.