У селі Гончий Брід відкрили пам’ятник жертвам польсько-українського конфлікту 1943-1944 років

У селі Гончий Брід Ковельського району освятили пам’ятник 58 українцям - жертвам польсько-українського конфлікту 1943-1944 років.

Очевидці тих трагічних подій на відкритті поділилися нелегкими спогадами. Голова облдержадміністрації Борис Клімчук повідомив, що серед розстріляних був і його рідний дід Іван. Нині він упокоїться на цвинтарі села Волошки Ковельського району. 

«Уже нема тих поляків і українців, які чинили ці злочини. Хто почав тоді війну, невідомо. Це був страшний період. І нині сказати, хто винен, ми не можемо. Сьогодні ми вшановуємо пам'ять невинно загиблих людей, про яких пам’ятатимемо вічно», - наголосив він.

Довідково:

За даними державного архіву Волинської області, станом на 5 жовтня 1940 року у селі Гончий Брід (тоді Голобського району) налічувалося 140 дворів і проживало 759 осіб.

Під час Другої світової війни неподалік цього села, в урочищі Засмики, розміщувалася база польської Армії Крайової, звідки здійснювалися її рейди на українські села. Напади поляків на село Гончий Брід розпочалися у листопаді 1943 року і повторювалися у січні та березні 1944-го.

Найкривавішим для жителів цього села виявився січень 1944 року, коли на свято Водохреща загін Армії Крайової, увірвавшись у село, пограбував його, знищив до 40 садиб і розстріляв понад 60 мирних українців.

За свідченнями очевидців, всього у селі Гончий Брід від рук поляків загинуло 73 українці, серед яких були і мешканці Ковеля, Голоб, сіл Рокитниця, Пересіка, Волошки, Дроздні та інших.

Питання про необхідність увічнення пам’яті українських жертв у Гончому Броді його мешканці почали ставити вже у часи незалежної України. Встановлення у цьому населеному пункті пам’ятника загиблим українцям під час польсько-українського конфлікту у 1943-1944 роках передбачено обласною програмою увічнення пам’яті жертв війни, політичних репресій та депортацій на 2011-2015 роки.