Депутати придумали, як витрусити гроші з українців

Документи з біометричними даними влетять громадянам у копійку

Нещодавно Верховна Рада, про що «Відомості» вже повідомляли, ухвалила в цілому Закон України «Про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України». Згідно з законом, із початку наступного року замість звичних паспортів громадянина України та свідоцтв про народження запроваджуються так звані паспортні картки — пластикові документи, в яких усі традиційні паспортні дані (дата, місце народження, коли і ким виданий документ, сімейний стан, діти тощо) доповнені чипом із принаймні двома біометричними показниками: відбитками пальців і сканованою райдужною оболонкою ока. Інші біометричні характеристики, потрібні для ідентифікації особи, нардепи залишили на розсуд уряду.

Біометричними стануть і всі інші документи, що посвідчують особу та її статус: закордонні, дипломатичні й службові паспорти, посвідчення водія, пенсійні чи інші соціальні посвідчення, картка моряка тощо. Всього близько 30 найменувань. У чому небезпека такого нововведення для громадян, з’ясовували «Відомості».

Нагадаємо, проект закону зазнав нищівної критики з боку Головного науково-експертного управління. Зокрема, спеціалісти цього відомства не вбачають раціональності у запровадженні видачі документів, які підтверджують спеціальний статус особи (наприклад, соціальне та пенсійне посвідчення) та її спеціальні права (наприклад, посвідчення водія), у пропонованій біометричній формі. Оскільки їхня собівартість буде досить високою, а отже, непосильною для громадян. Їхня можливість користуватися правами на пенсійне забезпечення, отримання певних соціальних пільг тощо буде поставлена у пряму залежність від попередньої оплати виготовлення одного або декількох високовартісних машинозчитуваних документів.

Також сумнівним є розміщення «відцифрованого образу особи» в паспортних картках дітей принаймні до шести років.

Головне науково-експертне управління також не вважає виправданою ідею щодо заміни паспорта громадянина України на паспортну картку (ч.1 ст.12). Крім додаткових фінансових витрат із державного бюджету та кишені кожного громадянина, прийняття цієї норми не матиме жодних наслідків. До того ж, окрім паспортної картки, законопроектом передбачається оформлення ще одного «внутрішнього» документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України на території країни, — посвідчення громадянина України (ч.2 ст.13).

«Необхідно також зазначити, що запровадження паспортної картки та її заміна через кожні десять років, а також виготовлення інших документів, у які будуть імплантовані безконтактні електронні носії інформації, призведуть до значного посилення навантаження на відповідні державні органи та потягнуть за собою додаткові фінансові витрати з держбюджету».

Погодьтеся, що всі зауваження є слушними і суттєвими, однак 257 народних депутатів їх проігнорували, проголосувавши за цей законопроект.

Головне юридичне управління розкритикувало проект закону. За їхньою інформацією, його мета — створення умов для запровадження безвізового режиму короткострокових поїздок українців до держав-членів Європейського Союзу, однією з яких і є впровадження документів для виїзду за кордон із електронним носієм біометричної інформації, відповідно до стандартів Міжнародної організації цивільної авіації (ІCАО). Як бачимо, мета ніби й благородна. Та для чого тоді змінювати видачу, наприклад, соціального посвідчення, посвідчень водія, пенсіонера, особи з інвалідністю? Складається враження, що хтось пролобіював власні інтереси, і тепер той хтось матиме велику вигоду.

Як підрахували журналісти ТСН, вартість мінімального комплекту нових документів для кожного жителя України становитиме близько 1600 гривень. Таким чином, на купівлю нових документів повнолітні українці найближчим часом витратять більше 60 мільярдів гривень.

За оцінками фахівців Кабінету Міністрів, загальні витрати на виготовлення нових документів у 2012-2014 роках становитимуть більше 24 мільярдів гривень. Як стало відомо, Кабмін уже виділив МВС 60 мільйонів гривень на придбання обладнання для реалізації першого етапу впровадження закордонних паспортів із біометричними даними.

«А більшу частину коштів на реалізацію такої популярної в суспільстві реформи освоїть одна комерційна структура — консорціум ЄДАПС», — пише «Дзеркало тижня». Видання зазначає, що власником ЄДАПСу та зацікавленою у заміні документів особою є Юрій Сидоренко — скандально відомий бізнесмен, який утік із України в 1993 році після серії гучних кримінальних скандалів, пов’язаних із банкрутством «Діамант-Банку». Відтоді Сидоренко 18 років живе в еміграції та ретельно засекречує своє місцеперебування. Також із цим концерном пов’язують депутата від Партії регіонів Василя Грицака, проте він такий стосунок заперечує, хоча охоче коментує це рішення.

Але збільшення витрат із держбюджету та гаманця кожного громадянина зокрема — не всі негативні наслідки майбутнього закону.

Експерти кажуть, що надійних баз даних немає, тож зняті для нових біометричних паспортів відбитки пальців та інші біометричні параметри можуть потрапити не в ті руки. У матеріалі «Дзеркала тижня», зокрема, йдеться, що в разі «підписання Президентом законопроекту бізнесмени з ЄДАПСу отримають повний доступ до всіх особистих даних кожного жителя України. У тому числі — повну базу даних по всіх державних службовцях».

А кандидат юридичних наук, правозахисник В’ячеслав Яковенко впевнений, що відбитки пальців хакери зможуть використати і під час кримінальних діянь, тож у результаті страждатимуть ні в чому не винні громадяни.

Виконавчий директор Асоціації прав захисту молоді Волині Петро Верзун із цього приводу має дещо іншу думку.

— Я не вважаю, що введення біометричних паспортів порушує конституційні права громадян, — каже Петро Юрійович. — Це не ті дані, які можна використати зі шкодою для людей. Ми живемо в час росту тероризму, організованої злочинності, тому збір і систематизація таких даних дозволять запобігти тому чи іншому злочину, працювати правоохоронним органам стане легше. Якщо так думати, то виходить, що будь-які дані можуть використати шахраї, скажімо, вкрасти гроші з кредитної картки. Та ймовірність того, що у вас украдуть кошти з картки, на порядок менша, ніж шанси, що ви загубите готівку. Людство кілька кроків щодо впровадження біометричних даних пройшло, і в принципі в деяких країнах це вважається позитивом. То чому українці повинні шукати якийсь інший шлях? Якщо не запровадити біометричних даних, можна залишитися десь на задвірках світу, і нас просто не впускатимуть у низку цивілізованих країн. А теза, що будуть зловживання, — справедлива. На жаль, державний механізм у нас недосконалий, корумпований, тому потрібно більше громадського контролю. Справедливою є й думка, що це буде комусь вигідно. Адже замовлення на випуск таких документів буде суттєво дорожчим, аніж якби його виконували у Європі.

Петро Верзун упевнений, що введення біометричних паспортів треба розбити на етапи:

— В першу чергу їх потребують люди, які виїжджають за кордон. Потім, напевно, ті, хто вперше отримує паспорт, а потім — решта категорій осіб. Такі документи, як пенсійні посвідчення, повинні змінюватися в останню чергу. Враховуючи те, що нас є майже п’ятдесят мільйонів, тотальна видача оновлених документів у вітчизняних реаліях призведе до зловживань. Будь-яка реформа буває передчасною або запізнілою, ми вводимо біометричні паспорти запізно. Але якщо це робити за один раз, як передбачається, то в часи кризи та зубожіння населення це тільки посилить соціальну напругу.