На ринку праці Волині найбільш затребуваними є робітничі професії

Але їх зарплата не приваблює безробітних

Сьогодні знайти роботу дуже важко. Здається, центри зайнятості пропонують вакансії на вибір, але безробітних відлякує зарплата, яка подекуди не дотягує навіть до «мінімалки». Питання гідної оплати праці на Волині, а також підвищення конкурентоспроможності робочої сили нещодавно обговорювали на засіданні обласного координаційного комітету сприяння зайнятості населення.

— Для області проблема недостатньої оплати праці теж характерна, — зауважила заступник начальника головного управління праці та соціальних питань ОДА Світлана Ремезовська. — Так, серед 31 тисячі заявлених вакансій кожна третя пропонувала заробітну плату на рівні мінімальної. Якщо роботодавці не зрозуміють, що необхідно платити належну заробітну плату, і якщо не зроблять цього найближчим часом, то в країні нікому буде працювати. За оцінками науковців, нині за кордоном працюють від п’яти до семи мільйонів українців.

Через це сьогодні знайти висококласного зварювальника, токаря, слюсаря дуже складно. А виробництво потребує спеціалістів, наголосив голова ради Федерації профспілок Волинської області Іван Карпомиз.

За даними обласного центру зайнятості, станом на 1 серпня найбільш затребуваними залишаються робітничі професії — 52% від загальної кількості пропозицій роботи. При цьому престиж робітничих професій в області низький. Один із головних аргументів безробітних — оплата праці, адже 34% актуальних вакансій за робітничими професіями пропонують мінімальну платню.

— Середньомісячна зарплата на Волині дійсно невисока, — продовжила Світлана Ремезовська. — Станом на 1 січня 2011 року її розмір становив 1692 гривні, а на 1 липня — 1877 гривень. За рівнем середньої заробітної плати в цілому по Україні область продовжує залишатися на 24-му місці — за цим показником ще більше відстають тільки Тернопільська, Хмельницька та Херсонська області.

Члени комітету сприяння зайнятості населення прийняли рішення звернутися до тристоронньої соціально-економічної ради при голові облдержадміністрації, аби спільно вирішувати питання підвищення середнього заробітку по області.

— Щоб мотивація до праці зросла, не менш важливо реформувати і систему соціального захисту, — додала Світлана Степанівна. — Тягар роздутих соціальних зобов’язань стає дедалі відчутнішим, особливо у сільській місцевості, де рівень соціальних допомог перевищує рівень мінімальної заробітної плати та не спонукає населення до зайнятості.

Але в області можна назвати підприємства, що є соціально відповідальними до своїх працівників, вони зуміли зберегти кваліфіковану робочу силу та забезпечити своєчасність виплати гідної заробітної плати. Приміром, середня зарплата на ВАТ «Луцьксантехмонтаж №536» становить понад 3200 гривень, на ТОВ «Модерн-Експо» — майже три тисячі, на ТзОВ «Гербор-Холдинг» — 2600, понад дві тисячі отримують на ТзОВ «Кромберг енд Шуберт» і ТзОВ «Кроноспан-УА».

Щоб забезпечити підприємства кваліфікованими кадрами, служба зайнятості налагоджує партнерські стосунки з роботодавцями. Адже саме працедавець диктує умови ринку та ставить вимоги до претендентів на посаду.

— Ефективним інструментом у забезпеченні ринку праці кваліфікованими працівниками є професійне навчання дорослого населення, — повідомила перший заступник директора Волинського обласного центру зайнятості Світлана Мишковець. — У цьому році 2,7 тисячі волинян навчаються за кошти Фонду державного соціального страхування. З’ясувалося, що 29% тих, хто зареєструвався у службі зайнятості, працювали не за отриманою професією, 18% — не працювали більше шести місяців до моменту звернення в центр зайнятості. 940 безробітних громадян підвищують кваліфікацію з уже наявної спеціальності безпосередньо на робочому місці, стажуючись у роботодавців.

Спеціалісти наголошують, що роботодавці області пропонують високі заробітки за умови професійності. Наприклад, фахівцю з енергосистем, який знає програмне забезпечення «Allplan», зі старту пропонують чотири тисячі гривень. Начальник управління інформаційних технологій, за умови знання програми «1С: Підприємство» (8 версія) отримуватиме 3500 гривень.

— Ми часто відвідуємо місцеві підприємства, влаштовуємо економічні екскурсії, а також проводимо анкетування роботодавців за найбільш актуальними професіями, — підсумувала Світлана Мишковець. — Таким чином служба зайнятості дізнається, потреба в яких видах робіт виникла протягом одного-двох років, аби надалі навчати безробітних саме цим професіям.