Аграрії активно готуються до жнивної кампанії

За тиждень на Волині розпочнуться жнива. Роботи додасться не лише аграріям, які від самої посівної вболівають за врожай, а й усім причетним до жнив контролюючим службам. А їх, як виявилось, достатньо. Днями у Локачах відбулося виїзне засідання, присвячене підготовці до жнив. На порядку денному головне питання — як зробити так, аби жнива на Волині пройшли безпечно, у спокійному режимі як для крупнотоварних підприємств, так і для пересічних селян.

Найперше, на чому наголошують чиновники, це пожежна безпека на полях. За інформацією, яку надав начальник обласного управління МНС Володимир Грушовінчук, в Україні в минулому році було зареєстровано п’ять пожеж зернових проти 26 у 2009 році. Крім того, значних збитків господарствам нанесено полум’ям, яке нищило запаси грубих кормів. Найбільше пожеж виникло у Миколаївській, Полтавській, Житомирській, Донецькій областях. На Волині, на щастя, вдалось уникнути масштабних пожеж. Однак, наголошує головний пожежник області, не всі райони відповідально підійшли до підготовки жнивної кампанії. Зокрема, еменесники невдоволені роботою в Іваничівському, Локачинському та Старовижівському районах. Добре підготувалися до жнив щодо пожежної безпеки у Ратнівському та Ковельському районах.

Триває на Волині й огляд сільськогосподарської техніки. Наразі з 3300 тракторів і комбайнів, які зареєстровані на Волині, оглянуто дві тисячі, проте в інспекції Держтехнагляду кажуть, що до початку жнивної кампанії буде обстежено абсолютно всю техніку.

Не менш болючим питанням під час жнив є безпека трактористів і тих, хто задіяний на польових роботах. Упродовж кількох останніх років на Волині реєструвалися випадки травматизму комбайнерів і трактористів. У першу чергу це пов’язують із неуважністю самих водіїв, адже були випадки наїзду на селян комбайном, травмуються і самі машиністи. Крім людського фактора, причиною травмування женців стають і природні сили. У 2009 році на підприємстві «П’ятидні», що у Володимир-Волинському районі, тракториста вразила блискавка.

Важливо, аби для трактористів були облаштовані спеціальні майданчики для тимчасового відпочинку. Санепідеміологи готуються до контролю за харчуванням на полі.

Підприємства, куди звозитимуть зібраний врожай і де його перероблятимуть, потребують такого ж пильного контролю, як і робота безпосередньо на ниві.

— На Волині прийом зерна здійснюватимуть шість сертифікованих складів: підприємство «П’ятидні», Володимир-Волинський комбінат хлібопродуктів, КХП №2, «Городище», «Агротехніка» та Ковельський комбікормовий завод, — розповів начальник обласної хлібної інспекції Олександр Шевчук. — До зерна треба ставитися так, як до хліба, а дорога до чистого та якісного зерна лежить через лабораторію.

Отже, найближчим часом, поки до перших жнив іще тиждень-два, до тих господарств, які засіяли зерновими більше одного гектара, виїде спеціальна комісія, яка перевірятиме стан складів та умови зберігання майбутнього врожаю.

Переробкою зерна в області займатимуться три підприємства: Володимир-Волинський КХП, КХП №2 і «Волинь-зерно-продукт».
Крім того, Аграрним фондом уже визначено максимальні та мінімальні закупівельні ціни на зернові врожаю-2011. Як повідомила керівник Волинського відділення Аграрного фонду Леся Гожик, мінімальна ціна тонни пшениці першого класу становитиме 1979 гривень, максимальна — 2454 гривні. Вартість тонни жита І класу коливатиметься від 1725 до 2139 гривень. Визначені також ціни на зберігання та переміщення зернових культур. Так, за зберігання тонни зерна доведеться викласти 17,5 гривні за 30 днів.

Щодо селян, то чиновники кажуть, що не допустять росту цін за обмолот. Начальник обласного управління АПР Юрій Горбенко розповів, що минулого року за сотку поля брали від восьми до десяти гривень. У перехідних зонах вартість послуг коливалася від десяти до дванадцяти. Подейкують, що цьогоріч йдеться про підвищення вартості комбайнерських послуг до 14-15 гривень за сотку.

— Це наші люди, не можна на них наживатися, тому вісім-десять гривень, а то й менше — оптимальна ціна, — наголосив заступник голови ОДА Віталій Карпюк.

До слова, річна потреба волинян у борошні становить 85 тисяч тонн, хлібопеки для своїх цілей потребують 55 тисяч тонн. Чиновники наголошують, що, як і минулого року, з обласних запасів не вдасться вивезти зерна тіньовими методами. За словами Віталія Карпюка, в 2010 році не вкрадено жодної зернини, тоді як 2009 рік ознаменувався втратою 70 тисяч тонн, яких не знайдено й до сьогодні.