Випускників волинських вишів змусять повернути кошти за навчання

Останнім часом випускники-бюджетники, які не працевлаштувались у державному секторі, стали отримувати «листи щастя» з вимогою повернути державі гроші, витрачені на їх навчання. Чи є такі на Волині — з’ясовували «Відомості».

Виявляється, на Волині також розшукують випускників, які не відпрацювали належних три роки за те, що держава дала безплатну вищу освіту. Робиться це, згідно з постановою Кабміну, ще від 1996 року.

— Ми виявили, що з 89 випускників 2009 року шістдесят один не працевлаштувався за місцем направлення, — зазначила «Відомостям» заступник начальника юридичного відділу Волинського національного університету Тетяна Качан. — Матеріали стосовно 20 випускників уже направили у прокуратуру. Щодо решти — проводимо перевірку. З’ясувалося, що дехто з наших випускників працює, але не оформив належним чином документи. Дехто працевлаштувався в інших державних структурах.

Хоча нормативний документ, який зобов’язує студентів-державників відпрацьовувати своє навчання, діє з 1996 року, особливо ретельно за його виконанням стали стежити лише цьогоріч. Для багатьох колишніх студентів ця новина, як сніг на голову.

— Коли вступила до ВНУ на держзамовлення — зраділа, бо у батьків не було грошей, аби платити за моє навчання, — розповіла «Відомостям» колишня випускниця Ольга. — Отримала фах учителя математики. У школі в райцентрі, де я живу, не запропонували повної ставки. А працювати на половину — отримувати мізер. Підпрацьовувати у навколишніх селах також невигідно — на проїзд витратиш більше, ніж заробиш. Тому і не пішла на роботу за фахом. Влаштувалась у приватну фірму. Тепер із острахом чекаю, що гроші за навчання змусять повернути. Хоча, коли вступала до вузу, ніхто не говорив про відпрацювання.

У лютому цього року, звітуючи про роботу Контрольно-ревізійного управління у Волинській області за 2010 рік, його начальник Анатолій Омельчук зазначив, що «два волинські виші — ВНУ та ЛНТУ — зі студентами, що навчалися за рахунок державного замовлення, не уклали договори на відпрацювання за направленням у держсекторі. Через це втрачено можливість стягнення з них вартості навчання в сумі десять мільйонів гривень».

За словами Тетяни Качан, кожен студент, який вступає на державну форму навчання, підписує з вузом угоду. У ній є пункт про те, що молода людина, здобувши освіту, зобов’язується три роки відпрацювати за направленням держави. Тому сьогодні навчальні заклади і перевіряють тих, хто не виконав умов угоди.

Якщо суд скаже, що підстави для компенсації коштів за навчання є, то колишнім студентам доведеться повернути чималу суму — за п’ять років навчання 33 тисячі 420 гривень. За рік, коли за рахунок держави здобували освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста, — 11 тисяч 143 гривні.

Щоправда, не всі студенти-державники мають обов’язково відпрацьовувати своє навчання. Є винятки.

Як зазначила заступник юридичного відділу ВНУ, в першу чергу це стосується випадків, якщо випускникові встановлено інвалідність 1 або 2 групи, внаслідок чого він не може виїхати на роботу за призначенням; встановлено інвалідність 1 або 2 групи у дружини (чоловіка) випускника, одного з батьків (або осіб, які їх замінюють) випускника; якщо випускник — вагітна жінка, мати або батько, які мають дитину у віці до трьох років або дитину, яка, згідно з медичним висновком, потребує догляду (до досягнення нею шестирічного віку); одинока мати або батько, які мають дитину до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; проходження чоловіком (дружиною) військової служби (крім строкової) або ж вступу до вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації для випускників вишів I-II рівнів акредитації.
Трапляються випадки, коли держава взагалі не може забезпечити роботою фахівця, на підготовку якого витратила гроші. Це, наприклад, дуже часто стається з випускниками факультету міжнародних відносин. Тоді, за словами Тетяни Качан, молодій людині видають довідку про право на самостійне працевлаштування.

Як бачимо, підстав, аби не відпрацьовувати бюджетні гроші на навчання, — достатньо. Проте є багато молодих людей, які згідні працювати за направленням, аби робота була та житло для молодого спеціаліста. І тут, як кажуть, держава руками розводить.