Луцькі земельники гальмують процес приватизації землі
Неодноразово доводилося чути скарги від лучан, що ось вже кілька місяців поспіль міське управління земельних ресурсів гальмує процеси приватизації землі.
Неодноразово доводилося чути скарги від лучан, що ось вже кілька місяців поспіль міське управління земельних ресурсів гальмує процеси приватизації землі. В управлінні кажуть, що причина банальна: працівники не справляються з великим обсягом справ, які надходять, після того, як ці функції перейшли до них від Держкомзему. До того управління займалося винятково аукціонними питаннями та земельними торгами, хоча законодавчо в їхній компетенції передбачені й організація землеустрою, й видача земельно-кадастрової документації. Тепер же їм доводиться ретельно вивчати матеріали, надані землевпорядними організаціями, та за умови їх відповідності вимогам готувати проекти рішення на сесію.
На минулій сесії депутатом Романом Романюком було озвучено запит, у якому він просив розібратися ще з однією проблемою — для чого управління земельних ресурсів почало вимагати у громадян акти обстеження зелених насаджень практично по кожній справі. Хто ініціює такі зміни та для чого це робиться, з’ясовували «Відомості».
«Заукраїнець» Романюк каже, що в управлінні земельних ресурсів Луцької міської ради склалася безпідставна практика щодо вимагання від громадян і землевпорядних організацій акта обстеження зелених насаджень як обов’язкової складової проекту відведення земельної ділянки, тобто надання ще одного документа в бюрократичній тяганині при приватизації землі.
— Акт у багатьох випадках не є обов’язковим і не є складовою проекту відведення земельної ділянки, виходячи з чинного законодавства, — продовжує пан Романюк. — Відповідний орган має право на складання акта обстеження зелених насаджень лише в двох випадках: при їх видаленні чи втраті. Жодної норми, яка б регулювала питання про обов’язковість включення цього акта в проект землеустрою, немає. Одначе, всупереч цьому, управління земельних ресурсів вимагає акт обстеження зелених насаджень, незалежно від того, є на ділянці дерева чи немає.
Депутат також наголошує, що вказаний акт не є складовою проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а тому при його виготовленні та погодженні наявність цього документа не передбачена.
— Акти обстеження зелених насаджень видаються спеціальною комісією, яка мусить виїхати й оглянути територію, — розповідає заступник начальника відділу екології Анатолій Гламазда. — Наразі це питання не врегульоване. До Нового року, поки заступником міського голови був Борис Сорока, то він і очолював комісію, яка займалася цими питаннями. Після призначення нових заступників незрозуміло, хто головний. Поки всі документи надсилаються до Соколовської, вже є шість таких справ. Акт обстеження земельних насаджень є безкоштовним, єдине, що гальмує процес видачі документів, — це те, що комісія може засідати раз в один-два місяці.
«Відомості» поцікавились у керівника міського управління ресурсів Сергія Шабали, наскільки потрібними є ці акти та чому гальмується процес розгляду справ.
— У своїй роботі ми керуємося Земельним кодексом і Постановою Кабінету Міністрів «Про затвердження порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах» від 1 серпня 2006 року №1045 із усіма поправками, які вносилися після того. Цей порядок передбачає процедуру видалення зелених насаджень на території населеного пункту та відшкодування витрат із їх видалення. Акт обстеження земельних насаджень не є чимось новим. Його вимагали завжди. В міській раді створена спеціальна комісія по зелених насадженнях, яка займається обстеженням, складанням актів. Лучани та депутати повинні знати, що ніякого акта обстеження зелених насаджень не треба, якщо мова йде про приватизацію земельної ділянки, на якій знаходиться присадибна ділянка. При передачі у власність такої ділянки ніякого акта обстеження не потрібно, як і не треба він при передачі в оренду для городницьких цілей. У Постанові чітко прописано, що акт обстеження зелених насаджень є обов’язковим у випадку передачі земельної ділянки з комунальної власності у приватну. Якщо міська рада проводить аукціони продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення, то такий акт обов’язковий, бо земля переходить із комунальної власності у приватну. І другий випадок: якщо земельна ділянка, яка була в комунальній власності, надається громадянину в приватну власність. Ідеться про випадки, коли земля надається під забудову за рахунок рівних ділянок і тих, на які розроблялися проекти. Це не всі знають, і не всі розуміють: навіть організації, які виготовляють документацію, не завжди можуть пояснити ці моменти громадянам. Тому ніякого зайвого документа ніхто у людей не вимагає, — повідав пан Шабала.
Всупереч його словам депутат Роман Романюк стверджує, що випадків передачі ділянок із комунальної у приватну власність не так уже й багато, й акти вимагаються невідомо за яким принципом: вибірковості, особистої зацікавленості тощо.
А землевпорядні організації скаржаться, що управління почало масово повертати справи на доопрацювання через наявність неточностей і навіть через канцелярські помилки.
— У нас серйозні підходи до роботи, тож халтури на сесію ні я, ні мої підлеглі не пропустимо, — наголосив Сергій Шабала. — Землевпорядні організації мають ліцензії, беруть із людей гроші, а документацію готують як-небудь. Тому повертати будемо все одно. Управління земельних ресурсів ще й досі повністю не впоралось із матеріалами Держкомзему, лише одних договорів оренди лежить більше двох тисяч, але це все справа часу.
