Село знову виявилося крайнім та залишається без газу

25 червня 2009, 15:45

Джерело: Відомості

В українські села більше не проводитимуть газ через його високу вартість. Подальша газифікація сіл, на думку міністра з питань житлово-комунального господарства Олексія Кучеренка, є безперспективною. Проте зовсім інакшої думки у волинській глибинці. У селі Четвертня Маневицького району уже проведено підвідний та вуличний газопроводи. Кошти на це мешканці трьох сіл збирали самі. За словами сільського голови Стефанії Підвальної, вартість будівництва становить 2 мільйони 975 тисяч гривень. Люди уже навіть газові котли покупляли. А газу немає. Заява міністра про повне припинення державного фінансування мешканців просто прибила — адже тут сподівалися саме на бюджетні гроші для будівництва перемички на ділянці між селами Сокіл та Крижівка для вирівнювання тиску газу. Без цього блакитний вогник у Четвертні не запалять. — Міністр Кучеренко дурницю сказав, — переконана Стефанія Підвальна. — Нехай він у себе в Києві соломою палить. А у нас на Поліссі в людей у хатах євроремонти. Та й рахувати гроші ми добре вміємо. Щоб обігріти хату на зиму, треба завезти мінімум 3 тонни брикету. У Маневичах на заводі він коштує 280 гривень за тонну, з доставкою на віддаль 15 кілометрів — майже 400 гривень. До того ж треба ще зо дві машини дров. Одна коштує 800 гривень. Це для обігріву. А ще їсти готувати. Балон газу коштує 120 гривень. Його вистачає на місяць. Я була на Тернопільщині, так там по лічильнику за газову плиту платять 15-20 гривень. От і подумайте, вигідний нам газ чи ні. Разом з тим з кожним роком темпи газифікації Волинської області сповільнюються. Приміром, якщо у 2005 році на газифікацію було витрачено близько 9 мільйонів 200 тисяч гривень, у 2006 — приблизно стільки ж, але половина з них пішла на погашення боргів по виконаних роботах у попередніх роках, то у 2007 — менше 3 мільйонів. А нинішнього кризового року з державного бюджету не виділять ні копійки. В обласному передбачено 2 мільйони гривень на завершення уже початих робіт у декількох населених пунктах. — Газ на селі — це розвиток, — переконаний голова обласної ради Анатолій Грицюк. — У селах, де він є, залишається молодь, народжуються діти. Тим більше, що самі люди хочуть проводити газ і готові за це платити. Тому я вважаю, що держава у цьому повинна допомагати. Зазначимо, що Волинь за темпами газифікації сільських населених пунктів — у першій десятці. Тут газифіковано 60 відсотків населених пунктів, а це 460 сіл та 15 селищ міського типу. І ніхто із людей не відмовляється поки платити за газ. Інша справа — заклади бюджетної і комунальної сфери. Утримувати їх взимку надзвичайно дорого. Здебільшого через застаріле обладнання котелень і теплотрас. І от тут потрібні неабиякі зусилля спеціалістів того ж міністерства з питань житлово-комунального господарства, аби допомогти місцевій владі розробити проекти з енергозбереження, знайти на це кошти. Але для цього потрібно докласти зусиль. Можна ж піти значно легшим шляхом — відмінити газифікацію сіл і рапортувати, що, мовляв, ми займаємось енергозбереженням. І ніхто не думає, що люди у Четвертні вклали свої кревні мільйони гривень і чекають, коли ж нарешті в їхній оселі запалає блакитний вогник. І це вже їх особиста справа, як вони за нього платитимуть. До речі, відключити сільських боржників від газу — значно простіше, ніж зробити це з підприємствами теплоенергетики міст. Можливо, тому селяни є якраз і справними платниками.