Обкомівською дачею «Круча» ніхто не цікавиться

У листопаді 2008 року тодішній міський голова Луцька Богдан Шиба вирішив виставити на аукціон приміщення колишньої обкомівської дачі «Круча» по вулиці Дубнівській, 26. Стартувала ціна на добротну двоповерхову будівлю з 7 мільйонів гривень, за які, за тодішніми мірками, можна було відремонтувати 2 км дороги.

Завадив продати «Кручу» Анатолій Грицюк, який перебував на посаді голови обласної ради. Така передісторія судового конфлікту, який закінчився у серпні 2009 року. Господарський суд Волинської області задовольнив позов обласної прокуратури в інтересах держави та територіальної громади Волинської області в особі Волинської облради до Луцької міської ради та її виконавчого комітету. Колишню держдачу визнали спільною власністю громад міст, селищ, сіл.

Суд закінчився, а дача як не мала господаря, так і не має.

- Чи потрібно захищати містечкові інтереси у використанні комунального майна? Різниця в тому, чи цей об’єкт просто стоятиме 20 років, чи вже почне приносити користь конкретній територіальній громаді, - прокоментував нинішній голова обласної ради Володимир Войтович. - На мою думку, варто було багато років тому віддати «Кручу» У власність Луцькій міській раді. Чи Антон Кривицький, чи Богдан Шиба, чи зараз Микола Романюк подумали б над тим, щоб використати це приміщенні і в районі Дубнівської мати, приміром, поліклініку.

Заковика, як то кажуть, у тому, що дача знаходиться у режимній зоні, оскільк поблизу розташовані водозабір і хлораторна Луцькводоканалу.

- Але водозабір не працює. Отже, без нього можна й обійтися. Якщо орієнтуватися на водозабір, на ту хлораторну, якщо цей режим зберігати, там ніколи не нічого не зробити, - пояснює Войтович. - Бо масове перебування людей заборонене. Жодного інвестора цей об’єкт не цікавить. Якщо інвестор туди захоче вкласти гроші, запланує чи торгівельний заклад, чи якесь виробництво, ідея нищиться. Ще дякувати Луцькводоканалу, що вони взяли на баланс, забезпечують утримання, охорону. Треба терміново вирішувати дане питання.