Вода зі Світязя втече в Білорусь

15 червня 2009, 16:41

Джерело: Відомості

Найстрашніші сни українських екологів можуть стати дійсністю. Призвести до цього може розробка Хотиславського кар’єру, що розташований в Брестській області (Білорусь) за 3 км від українського кордону. Розробку кар’єра розпочали ще у 70-х роках та його роботу заборонили. Втім білоруси таки знайшли інвестора, який захотів видобувати пісок, вапняк та глину. Концесію (договір про передачу природних багатств) Білорусь підписала з компанією Трайпл. Тобто, кар’єр має всі шанси запрацювати. Є чутки про договір з іранською будівельною фірмою. Територія, на якій планується розробляти кар’єр, розташована нижче рівня озера. Тому за його експлуатації спрацює так званий принцип лійки: підземними каналами світязька вода просочуватиметься в білоруську улоговину. Суттєво знизиться рівень води у шацьких озерах Кіндер Олег Олексійович (начальник державної екологічної інспекції у Волинській області): «Першочергово проблема стосується впливу не на каскад озер, а на Турську меліоративну систему. Озеро Тур та його меліоративна система можуть висохнути. Не поправної шкоди буде завдано всій екосистемі Полісся». Науковці б’ють на сполох. Експлуатація кар’єра може негативно вплинути на екосистему всього Українського Полісся і не тільки. Адже по Шацькому поозер’ю проходить Європейський вододіл. Це означає, що частина водойм належать до Чорноморського басейну, а частина до Балтійського. Тут є за що поборотися. Глибина залягання крейди в цьому родовищі до 115 метрів і на кону мільйони доларів. Це найбільше родовище крейди в Білорусі. Аби не завдати шкоди Шацьким озерам досі не розробляють мідне родовище, що неподалік. Поклади міді тут на глибині 650 метрів, а його запаси займають друге місце у світі. Торік Шацькі озера потрапили до семи чудес України. Тож захистити їх місцева влада попросила Євросоюз. Ще в березні Мінприроди України звернулося до Міністерства природних ресурсів і охорони навколишнього природного середовища Республіки Білорусь з проханням надати інформацію і дозволити розпочати спільні дослідження. Зараз білоруські учені моделюють можливий вплив на екосистему розробки родовища, а українська сторона чекає відповіді.