Спальні райони Луцька можуть залишитись без опалення

Мешканці найбільш заселених районів Луцька — 33-го та 40-го кварталів — можуть знову залишитись без тепла. Ця звістка швидко облетіла обласний центр, бо повтору історії майже трирічної давності, коли гаряча вода не постачалася до помешкань доброї половини лучан цілих три місяці, не хоче ніхто.

Як і тоді, у сьогоднішніх «теплових» інтрижках замішана горезвісна компанія Олександра Кропиви. За останні кілька років вона мінімум тричі змінювала назву, змінювала місце реєстрації, при цьому продовжувала нарощувати борги за спожитий газ. Котельня на Карбишева, 2, навколо якої зав’язався весь цей сир-бор, погрузла в боргах і протягом останніх трьох років перебуває в полі зору як міської, так і обласної влади. Але важелів впливу на її керівництво не має ні одна, ні інша.

«Теплові» вибрики Кропиви

До 2007 року котельня компанії, яка тоді ще називалась «Луцьктеплоенерго» і вже була у власності Олександра Кропиви, перебувала в оренді ДКП «Луцьктепло». Справи йшли більш-менш спокійно, поки не виник конфлікт між Кропивою та міським головою Богданом Шибою. Хай це був чорний піар чи банальна людська жадібність до чужих грошей, але того літа та половину осені страждали в першу чергу люди. Лучанам байдуже було до Шиби, бо вже тоді його бездіяльність не вселяла надії на краще, а Кропиву згадували щодня незлим тихим словом. Тазики та каструлі — щоб помитися, та трицифрові рахунки за електроенергію, бо холод тоді стояв собачий.

Цей випадок всі пережили та забули. Кропива став повноцінним власником уже перейменованої «Східноєвропейської теплоенергокомпанії». Ніякої оренди, усе в його розпорядженні.

Сьогодні підприємство вже зветься «Східноєвропейська теплоенергогенеруюча компанія». Зареєстрована вона в Києві, розподільчих рахунків для перерахунку коштів немає й досі, хоча до цього спонукав ще минулий уряд. Назва красномовна, але це усе, чим може похизуватися пан Кропива. В Україні це товариство є одним серед найбільших газових боржників. Із 15 мільйонів гривень нинішньої обласної заборгованості, «Східноєвропейська теплоенергогенеруюча компанія» умудрилась не заплатити 12,7 млн. Загалом заборгованість по цій компанії складає 38 млн. І навіть у цьому випадку місцева влада каже, що вона безсила. То де ж правда? Кропива безконтрольний, авантюрний сміливець, який дозволяє собі гратися людським благополуччям та державними грішми, чи може, у нього хороше лобі в державних кабінетах?

Нещодавно Олександр Кропива викинув черговий коник. Подав до суду на комунальне підприємство «Луцьктепло», яким сьогодні керує Рустам Дячук, з вимогою виплатити штраф за несвоєчасні розрахунки з ним у 2008-2009 роках. Суму Кропива виставив чималеньку — аж 6,5 мільйона гривень. Хоча є великі сумніви, що навіть отримавши ці кошти, «Східноєвропейська компанія» спрямує їх на погашення боргу перед державою.

Судовий позов викликав обурення і комунальників, і міської влади.

Чільник ДКП «Луцьктепло» Рустам Дячук розповів, що за умовами існуючого договору з ДК «Газ України», застосування штрафних санкцій передбачене, але теплопідприємства намагаються ставитись лояльно до вирішення цього питання і не виставляти штрафи.

— Ще з 1996 року діє закон про заборону стягнення штрафних санкцій з населення. А 95% наших споживачів це якраз і є населення. Відповідно, ми не можемо «вибивати» гроші з людей. То звідки, скажіть, взяти ці 6,5 мільйона для Кропиви? Таких коштів наше підприємство не має, — каже пан Дячук.

Підприємство опинилось у безвихідній ситуації, бо на вимогу Кропиви виконавча служба арештувала майно «Луцьктепла», що автоматично позбавило першого можливості взяти кредит у банку.

Крім того, Олександр Кропива подав до суду ще одну позовну заяву — уже про стягнення штрафних санкцій за прострочення платежу у 2009 році.

— Кропиві захотілося стягнути штрафні санкції за нібито прострочення платежу, хоча ми реально погасили всю заборгованість перед ним. Це ще додаткових 1,7 мільйона гривень. Якщо суд прийме рішення на його користь, а швидше за все так і буде, «Луцьктепло» ще більше погрузне в боргах, — обурюється Рустам Дячук.

Виявляється, це ще не все. Невгамовний керівник «Східноєвропейської компанії» захотів стягнути штраф ще й в найкоротший термін, тоді як законом визначено виплатити санкції до 31 листопада 2011 року. Побідна практика судової тяганини між «Луцьктеплом» та «Східноєвропейською компанією» вже була. Суд визначив власний термін погашення боргу. Чого чекати цього разу, Рустам Дячук не знає.

Чиновники знизують плечима

Міські чиновники, що стосується вирішення даного питання, відверто розводять руками. Управи на Кропиву в них немає. А «Луцьктепло», якщо і надалі йтимуть так справи, в недалекому майбутньому може стати банкрутом.

Перший заступник міського голови Лариса Соколовська має своє бачення проблеми.

— Міська влада однозначно не має бажання довести «Луцьктепло» до банкрутства, тому що це комунальне підприємство міськради, вона є його власником і зацікавлена у повноцінній роботі. Ми неодноразово зверталися до пана Кропива, щоб від віддав в оренду котельню на Карбишева, 2, так як це було до 2007 року, оскільки єдиний вихід врегулювати цей спір, на мою думку, це звести до мінімуму витрати. Олександр Кропива проти, бо, зрозуміло, це зменшить його доходи. А реального впливу на Кропиву міська влада не має. Коли ми взяли його за «шкірку», він утік та перереєструвався у Києві.

Виявляється, проблеми щодо опалення вище зазначеної частини міста на цьому не вичерпуються. Стало відомо, що товариство й досі працює без договорів та лімітів на газ.

Таку інформацію днями оприлюднив перший заступник голови ОДА Олександр Башкаленко. Відсутність лімітів від ДК «Газ України» може призвести до плачевних наслідків — котельню опломбують, як це було в минулих роках. Відтак жителі 33-го і 40-го мікрорайонів залишаться без гарячої води.

Олександр Башкаленко попередив керівництво енергогенеруючого підприємства, щоб те невдовзі чекало перевірок Служби безпеки України, причому столичної. Чи стане лучанам від цього тепліше? Важко сказати. Принаймні Кропиві, таке враження, ні холодно, ні гаряче.

До речі, про нього самого. Знаючи про його вміння гарно йти по-англійськи, «Відомостям» пощастило зустріти Олександра Кропиву на одній із обласних нарад і навіть порозмовляти (якщо це можна назвати розмовою — авт.). Як завжди в хорошому настрої, ейфорії від життя, безтурботно посміхаючись, пан Кропива запевнив, що ліміти є і на підприємстві справи йдуть добре, а на решту запитань пообіцяв відповісти після наради. Нарада закінчилась, Кропиву ж як вітром здуло.

Виникає питання: за які такі заслуги цьому дядечку все сходить з рук? Прославитись на всю країну за газові борги, не виконати жодного урядового доручення ні щодо розподільчих рахунків, ні щодо лімітів, і продовжувати дурити владу та населення?!

Мабуть, тут варто згадати слова директора ДКП «Луцьктепло» Рустама Дячука. Його підприємство боротися буде виключно законними методами, оскільки «бритоголової братви у них немає».