Білоруської контрабандної продукції вже нема

Натомість споживачам пропонують нічим не гіршу вітчизняного виробництва

На останній сесії обласної ради депутат Валерій Діброва підняв тему скорочення виробництва тваринницької продукції в області. Однією з причин такого стану він називає засилля низькоякісного імпорту, що створює нечесну конкуренцію. Використовуючи дані митної служби, депутат повідомив, що протягом 2009-2010 років в Україну ввезено сухого молока на 51 мільйон гривень, що витіснило з вітчизняного ринку більше 26 тисяч тонн молока на суму майже 130 млн. грн. А в поточному році лише в зоні діяльності Волинської митниці було здійснено митне оформлення 400 тонн сухого молока вартістю 11 млн. грн. Валерій Діброва говорить, що на ринках Волині відбувається торгівля молочними продуктами білоруського виробництва, переважно без офіційного підтвердження їх походження. Що думають з цього приводу контролюючі органи області і як мають намір вплинути на ситуацію, дізнавалися «Відомості».

Начальник обласного управління у справах захисту прав споживачів Геннадій Кожевніков повідомив, що перевірки, проведені на ринках області, встановили реалізацію молокотоварів, у тому числі молочних дитячих сумішей виробництва Білорусі, та м’ясотоварів як невідомого виробника, так і з маркуванням польською мовою, які незаконно, без документів, а також із порушенням температурних умов завозяться на територію області.

— Така продукція, — каже Геннадій Геннадійович, — як правило, реалізується з порушенням санітарних норм та правил і може становити загрозу для здоров’я й життя споживачів, в тому числі дітей. Тому було видано припис підприємцям та господарюючим суб’єктам на ринках області та в торговельній мережі припинити реалізацію таких товарів. У разі невиконання припису господарюючі суб’єкти будуть оштрафовані. З контрабандою треба боротися, щоб свого виробника підняти — адже це наші робочі місця, наші податки.

Начальник управління ветеринарної медицини у Волинській області Богдан Лозинський повідомив, що контрабандну молочну продукцію з Білорусі вдалося витіснити з ринків Волині.

— Ще трапляється польська м’ясна контрабанда, — розповідає посадовець, — але товар без маркування українською мовою і без супровідних документів вилучаємо, директорів ринків штрафуємо. Богдан Лозинський каже, що на Волині є лише дві фірми, які офіційно завозять м’ясні вироби з Польщі, тобто сплачують мито, ПДВ.

Щоб пересвідчитися у словах керівників контролюючих установ, ми відправилися на Центральний ринок і спробували купити білоруське масло. Однак продавець відповіла, що його вже давно нема, бо заборонили продавати. «І ніде на ринку не знайдете, — пояснила, — ось купуйте наше, воно нічим не гірше».

То чи справді наше, волинське, хорошої якості, адже не раз доводилося чути від споживачів, що саме білоруська продукція якісніша й дешевша порівняно з вітчизняною, такі ж приблизно відгуки про польську та іншу європейську. Начальник управління ветеринарної медицини не заперечує, що білоруська продукція, але легальна, справді якісна. Адже ветеринарна медицина проводить перевірки як імпортованих товарів, так і наших виробників. Але він наголошує, що відповідальність за якість продукції у нас несе виробник, а за безпеку — держава.

Начальник держнагляду ДП «Волинський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації» Олександр Дубняк підтверджує слова свого колеги і каже, що в першу чергу продукція має бути безпечною.

Але виходить якийсь парадокс — невже якісна продукція може бути небезпечною? Мабуть, це взаємопов’язані поняття і держава має їх контролювати у сукупності.

Геннадій Кожевніков упевнений, що білоруси в цьому плані пішли далеко від нас. Там контроль за якістю дуже жорсткий, і якщо за рік на підприємця від споживачів надійшло дві скарги на неякісну продукцію, держава його позбавляє ліцензії. Крім того, у Білорусі продукція виготовляється по ГОСТах, тоді як в Україні — по технічних умовах, які дозволяють відхилення від держстандартів.

— Хоча технічні умови не повинні погіршувати ГОСТ, а покращувати якість продукції, — пояснює Геннадій Кожевніков, — але виходить все навпаки. І на сьогодні уже зареєстровано мільйони технічних умов. З одного боку, це дає можливість середньому і малому підприємництву піднятися, але з другого — скільки ми будемо жертвувати своїм здоров’ям? Зараз в Україні готується законопроект про відміну технічних умов. Якщо ми хочемо вступу у Євросоюз, то мусимо це зробити.

Богдан Лозинський таку думку заперечує, він вважає, що відміною технічних умов ми тільки пролобіюємо імпортера, який завезе продукцію, виготовлену по технічних умовах.

Але не завжди імпортне означає добре, бо, як виявилося, і на Волині є достойні підприємства, що виготовляють якісну, натуральну продукцію.

— Є різні підприємства і якість різна, — розповідає начальник держнагляду Волиньстандартметрології Олександр Дубняк. — Недавно перевірили ВАТ «Волиньхолдінг», «Волинь-Фудз» — продукція відповідає стандартам. Перевіряли тваринне масло на наявність рослинних жирів. Можу сказати, що масло Шацького молокозаводу та «Ковельмолоко» справді натуральне, без добавок. Ковбасні вироби різняться по якості, і, напевно, ще є цехи, де виготовляється ковбаса підпільно.

Геннадій Кожевніков наводить конкретний приклад, коли у Рожищі п’ять років людина випускала неліцензовану продукцію і ніхто не питав документів.

На думку Геннадія Геннадійовича, сьогодні треба реформувати усю систему контролюючих органів, а саме — об’єднати інспекцію по цінах, державний нагляд і управління у справах захисту прав споживачів.

— Це буде орган, який зможе відстежувати і ціну, і якість від виробника до споживача, — пояснює начальник управління. — Бо виходить так, що ми боремося з наслідками.

На думку начальника управління у справах захисту прав споживачів, сьогодні, щоб підтримати волинського товаровиробника, треба відмінити закон про державні закупівлі.

— Недавно провели обласну дегустаційну комісію, — розповідає Геннадій Геннадійович, — яка виявила, що в області є підприємства, які випускають прекрасну продукцію для дітей. Але вони не можуть виграти в тендері. Тому ми сьогодні вийшли з пропозицією до обласної адміністрації в цьому питанні навести якийсь лад, тому що в першу чергу волинян мають харчувати місцеві товаровиробники, бо їх краще і швидше можна спитати і проконтролювати. Для чого нам завозити продукти харчування з інших областей, я не розумію. У нас багато якісної продовольчої і непродовольчої продукції, яка йде на рівні з європейською. І конкурс «Сто кращих товарів Волині» — цьому підтвердження. Це єдиний державний національний конкурс, де конкретні вимоги і нагороду отримуєш не за гроші, а насправді за якість. Має бути прийнято рішення, щоб все, що стосується дитячого харчування, шкіл, лікарень, соціальної сфери, вивести з питань державних закупівель. І тут має працювати державна обласна комісія, яка визначить, хто може постачати і які продукти.

Людмила ШИШКО