Газифікація Ківерцівщини затягується через відсутність фінансування

Із понад 70 населених пунктів Ківерцівського району, який є найбільшим за територією і найчисельнішим на Волині (66 тисяч мешканців), не газифікованими залишаються близько 25. У червні блакитний вогник запалав у Личанах і Метельно, тим самим завершивши газифікацію сіл Олицької зони, яка розпочалася ще 1992 року.

За словами голови Волинської обласної ради Анатолія Грицюка, для якого Ківерцівщина є малою батьківщиною, на завершальній стадії газифікація ще семи сіл: Башликів, Дубища, Кадища, Звозів, Муравища, Озера й Гайового. З великими труднощами ведуться роботи по іншій гілці — Цумань — Берестяне — Журавичі. Але коли вже до сіл цього напрямку дістанеться жадане паливо, Ківерцівський район буде газифіковано на 100%. Щоб з’ясувати, з яких причин затримується будівництво, хто не виконує умови договору, Анатолій Грицюк, перебуваючи в Ківерцівському районі з робочою поїздкою, зібрав на розмову сільських голів, керівників газобудівельних кооперативів, селян і гендиректора тернопільської фірми-підрядника «Професіонал».

— У селах Муравище, Озеро та Гайове роботи виконані на 100%, але пуск газу затримується через самих членів кооперативу, бо не зрізані дерева, через що райгаз не дає дозволу, а також нема табличок із назвою вулиць на будинках, — висловив свої аргументи гендиректор фірми-підрядника Олександр Ярмоленко. — Уся виконавча документація здана, тож затримка лише в цьому.

Але не лише такі дрібні непорозуміння заштопорили проект із газифікації, до якого залучено 11 сіл. Нагальна проблема, звісно, гроші.

— Будівництво на грані зупинки через відсутність фінансування, — констатував голова обласної ради Анатолій Грицюк. Цю інформацію підтвердив і підрядник.

— Мешканці надали 1 мільйон 643 тисячі гривень. Ми, підрядники, вклали 9 млн. 697 тисяч власних коштів, — озвучив цифри Олександр Григорович. — Надіялись на фінансову підтримку від НАК «Нафтогаз» минулого року, але нічого не отримали. Зараз у Міністерстві палива та енергетики підписаний договір станом на 1 червня на виділення 13,1 млн., але з дня на день нам кажуть — чекайте. Не думайте, що ми навмисне затягуємо будівництво, ми дуже зацікавлені запустити газ, щоб повернути свої гроші.

Та люди хвилюються не без причини. Бажаючі мати вдома газ, вступаючи у кооператив, сплатили по 6200 гривень першого внеску і регулярно вносять суми, прописані у договорі з підрядником. А результату поки не бачать. Приміром, запуск газопроводу у Муравищі, Гайовому та Озері був запланований ще на 1 серпня 2008 року. В строки не вклалися. Тепер пуск знову затягують через якісь дрібниці. Та все ж на зборах селяни домоглися, аби їм назвали конкретну дату, коли відбудеться урочисте запалення факела, а не годували обіцянками типу «через тиждень-другий». Голова районної адміністрації Леонтій Кричкевич запропонував поєднати радісну для громади подію зі святкуванням 20-ої річниці прийняття декларації про державний суверенітет України — 16 липня. Олександр Ярмоленко, поспілкувавшись зі своїм заступником телефоном, резюмував: «Так, 16 липня запускаємо Муравище, Гайове й Озеро».

З одним питанням ніби розібралися, але в роботі ще один напрямок — Журавичі — Тростянець. Тут труднощів значно більше.

— Це найважчий об’єкт у Волинській області, — скрушно похитав головою гендиректор підрядної організації. — На сьогоднішній день у цьому напрямку прокладено 26 км газопроводу. Найскладніша ділянка Цумань — Городище вже вкладена (6 км). Зараз будівельники працюють по лінії Клубочин — Журавичі — Сильне. Коштів, крім внесків селян, не надійшло ніяких, але активність населення становить тільки 22%. У Журавичах із 352 будинків тільки 50 членів кооперативу, у Клубочині з 41 хати — 7 в кооперативі, Сильне має 168 дворів і 3 кооперативника, в Городищі 185 будинків — 14 скидаються на газ, у Домашові 98 хат — 30 у кооперативі, у Тростянці зі 240 дворів у будівництві газопроводу беруть участь 89. Умовляти вас здавати більше грошей, звісно, не будемо, бо самі в такій же ситуації, як і ви, — пояснив Олександр Григорович. — Будемо просити обласну владу, щоб впливала на НАК, залучала інші джерела фінансування. Сподівались, що нам щось перепаде від пункту тимчасового перебування нелегалів у Журавичах, адже ЄС мав виділити на нього 5 млн. євро, та поки нічого нема.

— Чи пройдуть проектанти подворах, щоб люди побачили, що щось таки робиться, що про них не забули? — поцікавився голова Тростянецького газового кооперативу Анатолій Кривенюк у керівника фірми-підрядника. — Може, комусь треба буде огорожу перенести чи якесь дерево зрізати, то щоб завчасно були попереджені, підготувались. Думаю, якби почався рух, з’явилися б нові члени кооперативу.

— Зараз проектанти не мають можливості займатися Тростянцем, бо працюють на іншій ділянці, — не дав марної надії Олександр Ярмоленко і додав: — При найкращих розкладах, якщо держава дасть гроші, ще цього року може запуститися газ у Сильному, Городищі, Журавичах та Домашові. До Тростянця точно не дійдемо.

Навіть при умові, що всі мешканці села забажають підвести газ, коштів селян все одно не вистачить. У договорі прорахована і прописана сума — 24 мільйони.

Насамкінець заспокоїти селян і відновити їх довіру до влади спробував Анатолій Грицюк:

— Починаючи з 2000 року, Ківерцівський район став активно газифікуватись. За останні 4 роки блакитний вогник отримали мешканці 36 населених пунктів. Нинішній проект у роботі, але ви мусите зрозуміти, що є багато труднощів, які ми вирішуємо і будемо вирішувати. Треба ще почекати. Коли у 1992 році починали газифікацію Олицької зони, ніхто не думав, що вона так розтягнеться у часі. Складаються різні обставини і ситуації, нині маємо фінансову кризу. Але ми всі працюємо — і підрядник зацікавлений повернути вкладені гроші, і обласна влада — відзвітувати про повну газифікацію району.

Ольга ЮЗЕПЧУК