«Луцьктепло» передадуть у приватні руки?

ТзОВ «Східно-Європейська енергетична компанія» (керівник Олександр Кропива) подало заявку на те, аби взяти у концесію частину ДКП «Луцьктепло»

Як грім серед ясного неба пролунала інформація про те, що Олександр Кропива готовий сідати за стіл переговорів із міським головою Луцька Богданом Шибою, аби укласти концесійний договір щодо майна «Луцьктепла».

Про те, що така пропозиція надійшла до міської ради, Богдан Павлович повідомив на прес-конференції. За його словами, наразі створена комісія на чолі з першим заступником Ларисою Соколовською. Її члени мають всесторонньо вивчити можливість передачі у концесію комунального підприємства. Перші звіти повинні подати уже 30 червня. Саме ж рішення про те, передавати чи не передавати «Луцьктепло» у концесію, має прийняти лише сесія міської ради.

Міський голова Луцька зауважив, що концесія — це непогана форма роботи з використанням майна чи управління майном без зміни форми власності.

— В Україні вже є і позитивний досвід, і негативний, — поділився думками мер Луцька. — Там, де концесіонери були добросовісними, добровільно виконували умови концесії, є позитивний результат. А, наприклад, в Кам’янці-Подільському в зв’язку із тим, що не можна було примусити виконувати умови договору, місто змушене було повертати своє майно. Проект закону про концесію об’єктів централізованого водо-, теплопостачання передбачає, що концесіонер повинен мати певний досвід роботи в галузі, а також вкладати гроші у розвиток, реконструкцію. Таким чином в Україні хочуть залучити приватний бізнес у реформування житлово-комунального господарства. Варто зазначити, що цим шляхом уже пройшли інші держави, у тому числі європейські.

Але чи готовий наш приватний бізнес вкладати гроші у розвиток вітчизняних застарілих тепло- і водомереж? Питання риторичне.

Тим паче, що громада міста Луцька уже мала нагоду переконатися у «добросовісності» інвестора ТзОВ «Східно-Європейська енергетична компанія» (колишня «Енергетична компанія «Луцьктеплоенерго»).

У 2004 році в Луцьку ЗАТ «Волинський шовковий комбінат», Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерго-Трейд» та державне комунальне підприємство «Луцьктепло» стали засновниками ТзОВ «Енергетична компанія Луцьктеплоенерго».

Вкладом ДКП «Луцьктепло» до статутного фонду товариства став майновий комплекс «Котельня 4-го теплового району» по вул. Карбишева вартістю 6973200 гривень. Решта засновників гарантували закупівлю модернізованого енергоощадного обладнання. Але «гарантії» так і залишилися на папері. Когенераційна установка, яку демонстрували у тому ж році пресі, мотивуючи необхідність передачі у приватні руки найбільшої і найновішої луцької котельні, виявилася купою металобрухту.

Тепер ця компанія хоче мати в своїх руках не лише котельню, яку так і не змогла модернізувати, але й мережі?

Як повідомив «Відомостям» директор ДКП «Луцьктепло» Рустам Дячук, компанія Олександра Кропиви претендує лише на частку майна очолюваного ним підприємства. А саме — на мережі Завокзального мікрорайону.

— Проте 3-й Завокзальний тепловий мікрорайон — це не лише 70 кілометрів мереж, — зазначив Рустам Дячук. — Це ще шість котелень, які виробляють теплову енергію плюс ще декілька котелень з інших районів, закільцьовані на ці мережі. Тому поки не знаю навіть як з технологічної точки зору можна буде передати у концесію об’єкти одного мікрорайону. Слово — за комісією. Директор «Луцьктепла» повідомив, що зі 140 кілометрів тепломереж, які обслуговує підприємство, майже 130 потребують реконструкції. Її сума становить півмільярда гривень.

За найпростішими нехитрими підрахунками виходить, що компанії Кропиви треба буде віднайти до 250 мільйонів гривень для модернізації теплового господарства Завокзального мікрорайону. Тут доречно знову нагадати про невстановлену когенераційну установку, а також про борг ТзОВ «Східно-Європейська енергетична компанія» перед «Нафтогазом» на суму 35 мільйонів гривень.

Щоправда, є інший шлях — отримати мережі у концесію, не вкладати нічого у їх розвиток, максимально підняти тарифи на послуги теплопостачання. І нехай за все платять мешканці найбільших «спальних» мікрорайонів Луцька.

Примітно, що у міській раді говорити щось конкретно до закінчення роботи комісії ніхто не хоче. «Не для преси» одні кажуть: дірку від бублика отримає Кропива, а не «Луцьктепло». Інші більш стримані: мовляв, це нинішня державна політика — передати у приватні руки житлово-комунальну сферу.

Ще раз хочеться наголосити, що остаточне рішення у цій справі буде лише за депутатами Луцькради.

Наталка СЛЮСАР