Як керманичі волинської профспілки майно розпродують

Безпрецедентне зменшення кількості членів профспілки, нівелювання профспілкової організації як органу захисту прав трудящих — такий результат п’ятирічного перебування на посаді голови Федерації профспілок Волинської області Івана Івановича Карпомиза. І все ж члени 5-ої звітно-виборної конференції більшістю голосів переобрали його на другий термін. Як це було, «Відомості» писали у минулому номері.

Зараз ми хочемо розповісти про іншу сферу «діяльності» профспілкових діячів — майнову.

Особливістю останньої п’ятирічки були скандали навколо майна профспілок. Проте члени звітно-виборної конференції відмовилися заслухати висновок комісії Ради Федерації профспілок області (ФПО) по вивченню питання щодо відчуження профспілкового майна. А Іван Карпомиз у своїй звітній доповіді питання майнові обачливо обійшов. Не стримався тільки в одному — прозвітувати про успіхи у відстоювання інтересів профспілок щодо їх майнової частки у санаторії матері та дитини «Пролісок».

— Доповідаю делегатам конференції, що довготривала судова тяганина закінчилась на користь профспілок, — рапортував з трибуни Іван Іванович. — Нами укладена мирова угода між обласною радою і Федерацією профспілок області.

Що стоїть за цією мировою угодою, пан Карпомиз уточнювати не став. А члени конференції питань не задавали. А дарма. Адже, якщо проаналізувати, то профспілки програли обласній громаді у спорі за «Пролісок». Ні для кого не секрет, що згідно з мировою угодою, ФПО мала б отримати із обласного бюджету 3 мільйони гривень: півтора цього року, ще таку ж суму — наступного.

Так от, в бюджеті-2010 відповідна сума закладена не була. Більше того, голова обласної ради Анатолій Грицюк підтвердив інформацію про те, що прокуратура області опротестувала цю «мирову» угоду. То про що рапортуємо, пане Карпомизе?

До речі, керманич профспілки повністю проігнорував логічне запитання, яке задала голова ревізійної комісії Оксана Ковальчук.

— Чому при наявності двох грамотних юристів Федерація перерахувала за юридичні послуги 171 тисячу гривень, або 28% від загальної суми профвнесків? І яких членів профспілки ми захищали за такі великі гроші? Ці питання повисли «в повітрі». Напевно, не дуже хотілося зізнаватися у тому, що шалені профспілкові гроші витрачені на юристів задля боротьби з обласною радою за «Пролісок», а в результаті — пшик.

Далі — ще цікавіше. У своїй доповіді голова ревкомісії Оксана Ковальчук прямо вказала на порушення з боку профспілкових керманичів у питаннях відчуження профспілкового майна. Йдеться зокрема про три майнові комплекси — будівельний двір у Луцьку по вулиці Мамсурова, 4-й поверх приміщення Ради Федерації профспілок по проспекту Волі, 6 і спортивну базу у Дачному.

— Хочу доповісти, що всі об’єкти були відчужені з грубим порушенням статуту ФПО і чинного законодавства, — сказала голова ревкомісії. — Обидва майнові комплекси (будівельний двір і спортивна база) були в скорому часі перепродані за значно більші суми. Що стосується 4-го поверху приміщення ФПО, то 179 метрів квадратних були практично подаровані комерсантам через механізм хитрої оборудки… Саме після проведення цієї майнової операції пан Омельчук (екс-заступник голови Ради ФПО) отримав в особисте користування від підприємця новий легковий автомобіль з орендною платою 100 гривень на місяць. А після звільнення Омельчука з ФПО та розірвання договору в 2008 році, він продовжує спокійно використовувати цей автомобіль…

Гадаєте, після цих слів голови ревкомісії у присутніх делегатів конференції виникли запитання до пана Карпомиза? Подумати тільки, його практично звинуватили у порушенні закону при відчуженні профспілкового майна, а у залі під час обговорення доповідей — тиша.

Тільки голова обкому профспілки працівників АПК Ростислав Чернюк поміж іншим вказав, що не варто робити галасу із тих незначних помилок, які були зроблені при вирішенні майнових питань.

Що втратила профспілкова організація Волині внаслідок цих «незначних помилок», добре видно у висновках, які зробили члени майнової комісії і яких не захотіли заслухати (з «подачі» того ж Чернюка) делегати конференції.

З цими висновками мала нагоду ознайомитись кореспондент «Відомостей».

Щодо продажу будівельного двору у Луцьку по вулиці Мамсурова ТзОВ «Фірма ЛІК-ТРАНС», то він звучить так:

«Відчуження Президією Федерації профспілок Волинської області, її посадовими особами одноповерхового складу по вул. Мамсурова, 21, що у Луцьку, вчинене з порушенням Статутних вимог та з перевищенням наданих повноважень всупереч вимогам пп. 24 п. 7.7 Статуту ФПО Волині, яким визначено виключне повноваження Ради ФПО, яке вона реалізує на своєму пленарному засіданні шляхом прийняття рішення про відчуження будинків і споруд ФПО… Зміст Договору купівлі-продажу нерухомого майна по вул. Мамсурова, 21 у Луцьку …. не містить посилань на рішення Федерації профспілок Волинської області як продавця і власника майна, згідно якого вчиняється правочин відчуження майна…».

Іншими словами, рішення про продаж, швидше за все, приймало кілька функціонерів профспілок на власний розсуд. У результаті такої «незначної помилки» 40 сотих землі у Луцьку було продано за 155 тисяч 286 грн. Це у 2007 році, коли щонайменше сотка землі у Луцьку коштувала 10 тисяч гривень. От і порахуйте, скільки грошей недорахувалися у профспілковій казні.

Аналогічна ситуація із продажем спортивно-оздоровчої бази у Дачному.

«Процедура відчуження спортивно-оздоровчої бази у с. Дачне Ківерцівського району, яка застосовувалась статутними органами ФПО, містить системні протиріччя та різнотлумачення, що викликані неузгодженістю між собою актів ФПО в сфері реалізації повноважень по відчуженню майна ФПО», — йдеться у висновку майнової комісії.

В результаті, як сказав на конференції голова профспілки працівників Картонно-руберойдового комбінату Анатолій Миронюк, профспілки продали базу за 2,5 млн. грн. За його ж інформацією, через місяць покупець перепродав її за 3 млн. Півмільйона — це теж можна списати на «незначну помилку».

З найбільшим цинізмом профспілкові боси Волині позбулися четвертого поверху своєї адміністративної будівлі у центрі Луцька. Про цю оборудку «Відомості» писали у №411 за 31 липня 2008 року. Суть її зводилась до того, що керівництво профспілки, конкретно заступник голови Ради ФПО Євген Омельчук, підписав договір оренди з фірмою «Євробуд». Фірма орендою не обмежилась, зробила реконструкцію орендованих приміщень (фактично добудувала ще один поверх) і через суд встановила право власності на майже 180 метрів квадратних у самому центрі Луцька. Керівництво профспілок не захотіло оскаржувати це рішення в апеляційному порядку. Хоча могло.

Адже, за висновками комісії, «всупереч норм договору оренди від 2006 року до початку реконструкції орендарем не забезпечено виготовлення належного проекту реконструкції, не одержано дозволу на виконання будівельних робіт. Також проігноровано факт, що ТзОВ «Євробуд» не є власником земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво, і в зв’язку з цим товариство не могло набути права на майно, так як зазначена земельна ділянка… ТзОВ «Євробуд» не надавалась».

Так відстоюють «інтереси», коли хочуть програти. І це при наявності у профспілках двох штатних юристів і потрачених 170 тисяч гривень на юридичні послуги!

Як тут ще раз не згадати слова Оксани Ковальчук про орендовану паном Омельчуком автівку за 100 гривень у місяць.

Проте, як уже писалось, ці висновки комісії делегати звітно-виборної конференції слухати не захотіли. Адже тоді вже не можна було б відбутися мовчанням. І «незначні помилки» перетворилися б у розбазарювання профспілкового майна. Скажіть, у якій ще структурі керівника, який таким чином «позбувався» власності, переобирають на другий термін? Це можливе тільки у волинських профспілках.

За словами голови ревкомісії, на сьогодні частка волинських профспілок є ще у 30 підприємствах, вони володіють науково-методичним центром, бібліотекою та гаражем. Цікаво, що із цього майна піде «з молотка» у наступну п’ятирічку перебування на посаді головою Федерації профспілок Волині Івана Карпомиза? Як відомо, профспілкових внесків членів спілки не вистачає навіть на зарплату апаратчикам. Не кажучи вже про інші їхні витрати (телефонні розмови, відрядження, утримання адмінприміщення та автотранспорту).

Наталка СЛЮСАР