На Волині вперше відбулись випробування мисливських собак рангу САСТ по кров’яному сліду

Минулої неділі вперше на Волині відбулися Всеукраїнські випробування мисливських собак рангу САСТ по кров’яному сліду. Їх організатором виступила обласна організація ФМСУ. Судити змагання з м. Гадяч Полтавської обл. приїхав рефері національної категорії Анатолій Дементій.

– Згідно правил, за 12 год. до початку змагань прокладається 400-метровий кров’яний слід, – каже голова ВО ФМСУ Ігор Жмурко. – По ньому «чотирилапі мисливці» і мають вивести до дикої свині, яка, за змагальною легендою, після невдалого пострілу мисливця зуміла зникнути з місця полювання.

Для Всеукраїнських випробувань вибрали лісове урочище неподалік Шацька у районі колишнього цегельного заводу обабіч об’їзної траси на Світязь. Після жеребкування першою на чотиристаметрівку вийшла західносибірська лайка ковельчанина Романа Цешинського. Господар не сумнівається у можливостях своєї Vejy, яка стала улюбленицею мисливського товариства та живою легендою усіх полювань.

Та, щоб здобути диплом І ст., собака має виступити без повідка – взяти слід, самостійно знайти здобич і… «доповісти» господарю про трофей голосом або ж, повернувшись до мисливця, повідомити про це в будь-який інший спосіб. І суддя наперед хоче знати, як вестиме себе чотирилапий помічник: гавкатиме чи прибіжить «кликати» до здобичі? На повідку ж, поряд із господарем, можна заробити лише диплом не вище ІІ ст. Такі правила. Забігаючи наперед, скажу, що пускати самих собак ніхто з учасників не зважився. Але й на повідку знайти слід, прокладений 12 год. тому, виявилося непросто.

Старт. Veja бере слід. Суддя, лиш за йому відомиими помітками, бачить і помилки, і вірні рішення чотирилапої полювальниці. Господар же навпаки, не знаючи про потаємні суддівські підказки, може лише зашкодити своєю непрофесійною поведінкою пошуку. З асфальтівки видно, що після десятка-другого метрів, західно-сибірська лайка збивається зі сліду… Виходить, перехвалив її власник… За сорок хвилин вона все ж виходить до трофею, але зовсім байдужа до знахідки…

Для кожної собаки слід прокладався новою місциною… З минулого вечора там ніхто не ходив, тож, за вимогами випробувань, досвідченому собаці «почути» запах дзіка не складає труднощів. На ділі виявилося по-іншого. Багато собак, взявши слід, невдовзі його втрачали, знаходили і знову збивалися з правильного курсу.

У цих випробуваннях брали участь ягдтер’єри, лайка і бігль… Остання Terra Odtrochtabiel лучанина Антона Демчука була єдиною собакою, що на весь ліс голосним погавкуванням сповістила про знайденого кабана. До речі, його у цих випробуваннях символізувала шкура справжньої дикої свині, яку утримував у своєму господарстві голова ВО ФМСУ.

В середньому кожному собаці на цю «чотиристаметрівку» знадобилося від 20 до 40 хв. Погода, як підсумував суддя, цьому сприяла. Учасників до того ж дуже порадувала мальовнича поліська природа – сосновий ліс із домішками берез, а ще пишне цвітіння диких груш, черемухи, терену. Додало харизми і вишукане мисливське товариство з усієї України.

У підсумку перемогу здобув ягдтер’єр Ajar Universal Jajcer Олексія Адамського з м. Буча Київської області, друге місце зайняв ягдтер’єр Ena Vapec киянина Сергія Лагути, третє виборов бігль Terra Odtrochtabiel лучанина Антона Демчука.

Організатори й учасники визнали, що нюхові та слідопитські здібності собак залежать від якісного навчання і постійних тренувань. Тож випробування по сліду на Волині віднині стануть традиційними.

А неподалік Луцька на лугових угіддях Боратинської сільської ради того дня проходили обласні змагання лягавих мисливських собак по куріпці. Як повідомив їх суддя Євген Осадчук, у цих перегонах перемогу виборов курцхаар Айк лучанина Віктора Хорзула, друге місце зайняв дратхаар на кличку Дора лучанина Андрія Сидорука, третє посів дратхар Хайта ковельчанина Романа Додя.