Березовий сік на Волині виготовляють без консервантів за давніми рецептами

Упродовж 40 років волинські лісівники переробляють березовий сік і виготовляють з нього натуральну, якісну конкурентоспроможну продукцію. Минулого року, приміром, було заготовлено 700 тонн березового соку-сирцю і випущено консервів на суму 1,6 млн. грн. Програмою 2010 року передбачено заготовити 1100 тонн соку. Тобто інтерес до цього напою повертається. Зараз у системі управління лісового та мисливського господарства переробкою соку займається шість консервних цехів — Городоцький, Ківерцівський, Ковельський, Колківський, Маневицький, Цуманське ДП «Журавка». Як ведеться заготівля соку та його переробка, «Відомості» мали можливість побачити на прикладі Колківського держлісгоспу.

У переробному цеху робота кипить. Лінія працює безперебійно, кожен відповідає за свою ділянку — двоє миють порожню тару, інші наливають сік, ще четверо слідкують, щоб банки пройшли закрутку і відвантажують їх у спеціальні контейнери. Тут трудиться у дві зміни 20 чоловік. За добу виходить приблизно 4 тисячі банок напою, при цьому переробляється 10-12 тонн соку. В цеху відчувався якийсь трав’янистий запах — виявляється, у великих чанах парилася шипшина. Про це розповіла начальних цеху ДП «Лісове господарство» Лариса Котеленець.

— Її збираємо на своїх плантаціях, частину купуємо, — пояснює Лариса Дмитрівна. — Сік купажований, який виготовляємо з додаванням шипшини, називається «Бадьорість», а ще ми виготовляємо «Сік березовий з цукром», уже без трав’яних добавок. При цьому ніяких стабілізаторів, ароматизаторів не використовуємо, лише лимонну кислоту.

Ще на Волині виготовляють соки з настоями звіробою «Свіжість», липи — «Літо», чебрецю — «Польовий», квітів ромашки — «Ромашка». Крім того, Цуманським ДП «Журавка» впроваджено новий вид — сік березовий оздоровчий з екстрактом стевії, яка є природним натуральним цукрозамінником і дуже добре підходить для діабетиків.

Як розповіла Лариса Дмитрівна, лікарські трави збирають на території лісгоспу, також у них є насадження чорноплідної горобини. На тонну продукції приблизно йде 14 кілограмів сухої лікарської трави, шипшини треба 30 кілограмів.

Щодо ринків збуту, то вони достатньо налагоджені. Приблизно 50% усього соку йде за кордон, решта реалізовується у торговій мережі області.

— Ми відправляли нашу продукцію у Польщу, — продовжує Лариса Котеленець, — а в цьому році підписано контракт ще й з Німеччиною про поставки їм соку березового брусничного, а ще чорничного і обліпихового. Коли припинить іти сік, робота у цеху не закінчиться. Адже тут ще консервують щавель, плантації якого також має лісгосп, чорницю, малину, чорноплідну горобину, ожину, огірки, кабачки.

— Соки виготовляємо за «колишніми», випробуваними роками, технологіями, — продовжує головний спеціаліст відділу лісового господарства Галина Пестюк. — Наша продукція відома у Польщі, Чехії, Ізраїлі, Канаді, країнах СНД. В Польщі волинський сік, крім торгівлі, продається також і в аптечній мережі. Завдячуючи тісній і плідній співпраці з Польщею, яка вклала значні кошти в рекламу нашої продукції, ми змогли не тільки зберегти свої консервні цехи, але й надалі розвиватися і розширювати асортимент. Однак тішить те, що в останні 2 роки зріс процент продаж його у Волинській області та Україні. Якщо раніше йшло на експорт 75% продукції, то тепер загалом 30%.

Щоб побачити, як заготовляють сік у лісі, ми відправилися на територію Градівського лісництва — одне з п’яти, що входять до Колківського лісгоспу. Перше, на що звертаєш увагу, — це великі поліетиленові пакети під березами, куди скапує сік. Як розповів головний лісничий Юрій Рибчинський, це нова технологія, яка дала можливість у 3 а то й 4 рази збільшити продуктивність збору соку. Оскільки раніше, коли використовували скляні банки, вони швидко наповнювалися і до приїзду автомобіля з цистерною велика частина соку просто втрачалася.

— З одної берези назбируємо до 75 літрів соку, — розповідає лісничий. — Загалом при нормальних умовах період заготівлі триває 4 тижні. На сьогодні ми вже назбирали 86 тонн і переробили 82, в тому числі реалізували для населення 25 тонн за ціною 40 копійок за літр. Загальна площа, на якій збираємо сік, — 28,5 га. Однак уже процентів 10 дерев припинили соковиділення, сподіваємося ще тиждень сік йтиме.

На запитання, чи не постраждають берези від того, що з них точать сік, пан Юрій відповів, що ні. Адже, по-перше, для цього вибирають дерева, яким уже понад 50 років, діаметром більше 18 см, а вологість деревини навесні доходить до 120%. Тому на одній ділянці точити сік можна 10 років без шкоди для дерев.Юрій Рибчинський наголосив, що березовий сік вміщає 18 мікроелементів, незалежно від того, де росте береза.