З "Дивосвітом творчості Марії Приймаченко" можна зустрітися в Художньому музеї

У Художньому музеї Луцька, відділі Волинського краєзнавчого музею, відкрито виставку «Дивосвіт творчості Марії Приймаченко (1909-1997)». Ця виставка експонувалась у багатьох містах України.

Об’ємний доробок М.Приймаченко – малюнки гуашшю і темперою на папері. Кожен твір перегукується із традиціями української народної творчості. Але, використовуючи ці генетичні знання, художниця не наслідує їх достеменно, як це вимагає народне мистецтво, а привносить в них свої індивідуальні рішення в пластику форм, обрання сюжетів, колористичне звучання, трансформуючи і переосмислюючи їх так, як підказує її власне серце.

Образи її творів – це плід уяви художниці (фантастичні істоти та казкові звірі), вирішені у життєстверджуючому ключі («Пан Коцький», «Стародавній їжак», «Звір», «Вепр»). Орнаментальні композиції та сюжетні твори, навіяні пісенною народною творчістю, перегукуються із мотивами традиційних народних розписів («Український перець», «Несе Галя воду…», «Йде кум до куми…», «Весілля», «Синички»). Вони вражають гостротою бачення, щирістю і наївністю почуттів.

Художній музей у Луцьку презентує свій варіант виставки Марії Приймаченко. Побудувавши експозицію у хронологічному порядку, автори виставки прагнули показати етапи творчого зростання художниці, розвитку її майстерності, пошуків і вирішення композиційних схем.

Для довідки, Марія Оксентіївна Приймаченко – народний художник України, лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка. Вона народилась у селі Болотня на Київщині в селянській родині, в якій шанували народні ремесла, звичаї і традиції українського народу. Від батька-теслі і мами-вишивальниці Марія Приймаченко успадкувала любов до краси рідного краю, до народного мистецтва.

З дитячих років її життя було затьмарене важкою недугою – поліомієлітом, але природа щедро обдарувала її здатністю бачити і відчувати красу. З 1930-х років М.Приймаченко бере участь у виставках народної творчості. Її твори вирізнялися із загалу, ними одразу ж захопилися професійні художники та мистецтвознавці. Згодом вона підкорює шанувальників мистецтва у Парижі, Празі, Варшаві, Москві та інших містах Європи. Феномен її творчості вивчають науковці, намагаються розгадати дослідники-мистецтвознавці.