Перспективний план формування територіальних громад Волині переглянуть

Сьогодні на Волині з робочим візитом побували представник Міністерства Регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Лідія Євтушенко та координатор групи транскордонного та міжрегіонального співробітництва Платформи громадянського суспільства Договору про асоціацію Україна-ЄС Ростислав Томенчук.

Для сільських голів, представників райдержадміністрацій вони провели семінар по подоланню стереотипів стосовно децентралізації на основі кращих іноземних практик та українських законодавчих ініціатив. Участь у семінарі взяли також перший заступник голови облдержадміністрації Сергій Кошарук та директор Офісу реформ у Волинській області Анатолій Пархом’юк.

Як відомо, на Волині уже ухвалено проект Перспективного плану формування територій. Що зміниться тепер, а особливо у сфері фінансування. Які кошти отримає об’єднана громада і що буде з тими громадами, які не бажають об’єднуватися. Ці запитання цікавили сільських голів.  

Як повідомив Сергій Кошарук з липня зявляється можливість розприділяти додатковий ресурс, який сформований від перевиконання бюджетів різних рівнів.

- Сьогодні ми порахували, що це трохи більше 200 мільйонів грн., - зауважив посадовець. - Це великий ресурс для розвитку, який ми маємо направити на вирішення найнагальніших проблем.

Ростислав Томенчук додав, що до 15 липня бажано, щоб обласні ради прийняли проекти Перспективних планів, де буде зазначено кількість об’єднаних територіальних громад і їх межі.

- Всі вважають, що це кінцевий план: як прийняли - так і має бути, насправді це попередній план, щоб можна було якось прогнозувати наступний рік, якісь попередні показники, - пояснює пан Ростислав. - В процесі обєднання буде визначатися позиція кожного села і якщо якесь село не хоче об’єднуватися з цією тергромадою, а з іншою, - це можливо. Якщо якесь село хоче обєднатися з об’єднаною тергромадаою, яка знаходиться в рамках іншого району – це теж можливо. Тому ніхто нікуди нікого не заганяє, 15 липня - це просто рамки, щоб від чогось відштовхуватися. Ті ж області, які приймають цей Перспективний план, мають можливість скористатися коштами Фонду регіонального розвитку, а це 3 мільярди гривень, в результаті чого кожна область отримає від 100 до 120 мільйонів грн. Якщо якась із областей не прийняла цей План, на сьогодні, це Кіровоградська і три області в процесі прийняття, то гроші, які б мали отримати ці області розприділяються рівномірно серед тих регіонів, які Плани ухвалили.

Щодо інших фінансових змін, то Ростислав Томенчук зауважив, що вже з січня місцеві громади отримують доходи від акцизу, звичайно надходження нерівномірні, бо виграють ті, в кого є АЗС, де більше продають підакцизних товарів. Також на місцях лишається податок на нерухомість, невеликий податок від реєстрації транспортних засобів, 60% податку на доходи фізосіб, 25% екологічного податку.

- Це той ресурс, який був запропонований цього року, щоб посилити бюджети місцевих громад, - каже Ростислав Томенчук. - Тому фінансово з липня місяця щось кардинально не зміниться, хіба що області, які проголосували за план, зможуть скористатися сумую від фонду регіонального розвитку.

Лідія Євтушено додала, що обєднані територіальні громади будуть набувати статус міст обласного значення, а відповідно бюджетування стане прямим.

На Волині згідно перспективного плану має бути 74 обєднані громади, однак директор Офісу реформ Анатолій Пархом’юк запевняє, що доведеться цей план доопрацьовувати саме в частині спроможності територіальних громад. Його підтримує пані Євтушенко.

- Одна справа хотіти, інша справа могти, - каже представниця Мінрегіонбуду. – На семінарі ми покажемо, як прораховується спроможна громада і тоді кожен присутній зможе взяти папір і олівець і порахувати: якщо в мене така кількість населення, така кількість дітей, - мені потрібно витратити на утримання виконавчого апарату такі то кошти і так далі. Кожен сідає і рахує: а що у мене залишається на розвиток громади.

За її словами, схвалені Перспективні плани проходить експертну оцінку асоціацій органів місцевого самоврядування (Асоціація міст, обласних і районних рад, Асоціація сільських, селищних рад). Опрацьовує документи Міністерство економіки України, Міністерство фінансів, юстиції і Мінрегіонбуд дає свій заключний висновок й пропонує проект рішення для Кабінету Міністрів.

- Якщо громада створена тільки тому, що я хочу, але заздалегідь ми бачимо, що це буде збиткова громада і люди не отримують того рівня якості послуг, на який розраховує реформа, то значить така громада не буде в рішенні затверджена, - резюмувала Лідія Євтушенко.

Також вона додала, що відповідно до Закону про співробітництво громад, ті, що створять, наприклад, спільне канальне господарство, або реалізують спільний проект отримають державну підтримку.

Під час семінару багатьох сільських голів цікавила доля малих сіл, адже є реальне побоювання, що вони можуть просто зникнути, оскільки там закриють школу, фап, дорога у занедбаному стані. До речі, вже зараз в області закриваються малокомплектні школи. Відомо, що поляки дуже багато вкладали грошей в інфраструктуру, зокрема в покращення доріг, тому Євросоюз списав їм боргові гроші, які були використані на ці заходи. У нас же поки що нічого для покращення інфраструктури не робиться.

- Зрозуміло, все за один рік не зробиш, - зауважив Ростислав Томенчук. - Стоїть питання з дорогами, школами, допомоги Європейського Союзу. Але полякам Європейський Союз почав допомагати у 2000-му році, а реформу вони почали у 89-му. Тому гроші отримали після того, коли Польща зробила чимало: реформувала адміністративно-територіальний устрій, запропонувала прозорі правила роботи, динаміку боротьби з корупцією, реформу в медицині, освіті – тільки тоді пішли гроші на дороги, на закупку нових швидких допомог, пожежних машин.

Свого колегу доповнила Лідія Євтушенко:

- Перший пріоритет реформи - щоб до громадян послуги доходили і вони були доступними. Відповідно до змін до Конституції – це створення виконавчих органів в місцевих громадах. І місцева громада сама вирішує, чи він розміститься в центрі громади чи філіал виконавчого комітету буде максимально наближений у віддалені села. Другий пріоритет – питання доріг. Не буде доріг - всяка реформа боксуватиме. Це розуміють в уряді, у профільному Міністерстві інфраструктури, це розуміння є в Мінрегіоні, в обласних держадміністраціях. Тому що всякі зміни починаються з доріг. Там де є розуміння цього, йде робота зі спрямування на ці потреби коштів.

На запитання, чи встигнемо ми з адмінреформою до виборів, Ростислав Томенчук відповів, що на його суб’єктивну думку, буде хорошим показником, якщо до виборів в кожній області діятиме по 4-5 обєднаних територіальних громад, які змогли б пройти вибори вже в нових умовах.