Меморіал, відкритий в Кисилині, увічнить пам’ять про вбитих євреїв

Усі роботи зі створення Меморіалу виконано під наглядом Комітету у справах збереження єврейських цвинтарів у Європі. У даному проекті під керівництвом Американського єврейського комітету взяли участь Конференція рабинів Європи, Український центр вивчення історії Голокосту, Український єврейський комітет та організація «Яхад –ін унум».

З історії відомо, що у 20-30-х роках XX ст у містечку Кисилин, крім поляків, українців проживало кількасот євреїв. Попри нечисленність ця громада утримувала головну синагогу та два хасидські молитовні будинки. Тут активно діяли сіоністські гуртки, які мали на меті підготувати євреїв до імміграції у Палестину. Більшість євреїв були ремісниками або дрібними торговцями. Після німецько-радянського вторгнення у Польщу у вересні 1939 року Кисилин увійшов до складу Радянського Союзу. Нова влада піддала утискам релігійне життя, заборонила сіоністський рух та експропріювала приватні підприємства.

25 червня 1941-го року до Кисилина вдерся Вермахт. Німці зобов’язали євреїв дотримуватися суворої комендантської години, носити розпізнавальні нарукавні повязки (згодом круглі жовті нашивки) та здати всі коштовності, в тому числі предмети релігійного культу. Євреїв також використовували на примусових роботах у сільському та лісовому господарстві. 19 серпні 41-го року німці розстріляли 48 євреїв та двох українців. Їх похоронили у спільній могилі неподалік костелу. До сьогодні за могилою доглядають місцеві жителі.

У листопаді 41-го в Кисилині створили гетто. Невдовзі до нього переселили єврейські родини з навколишніх містечок. На початку серпня 1942-го року німці зібрали мешканців, аби ті викопали яму в полі за околицями містечка. 15 серпня під наглядом німецької та місцевої поліції жителів гетто перевезли вантажівками до ями та розстріляли. У памяті багатьох старожилів Кисилина ще до сьогодні закарбувалася картинка, коли людей, серед яких жінки й діти, везли за село у поле. Тоді вбили щонайменше 500 євреїв. Кисилинці завжди пам’ятали про цю трагедію, під час сільськогосподарських робіт те місце оминали. Тепер же тут постав меморіал.  

У відкритті пам’ятного знаку взяли участь представники української влади, єврейських організацій, посол Німеччини в Україні, приїхали ті, чиї рідні загинули у Кисилині, прийшли місцеві мешканці. Усі у скорботі схилили голови й хвилиною мовчання вшанували безневинних жерт нациського режиму.

Виступаючи перед присутніми Посол Німеччини в Україні Крістоф Вайль зауважив, що йому дуже важко стояти тут перед всіма, адже «його нація улітку 41-го розпочала жахливі злочини на території Східної Європи».

- Це місце уособлює жахливі сторінки в історії України, тому що євреїв вбивали лише за те, що вони були євреями, - сказав Посол. - Але завдяки цій памяті, якою ми намагаємося вшанувати загиблих – тих, кого вбили тут, в інших місцях, ми об’єднуємо руки. Об’єднуються представники різних націй: українці, німці, американці, громадяни держави Ізраїль, я  сказав би представники всього цивілізованого світу.

Директор Українського центру вивчення історії Голокосту Анатолій Подольський у своїй промові наголосив, що відкриття Меморіалу - історична подія не тільки для Волинської області, а й для всієї України.

- Це абсолютна історична подія, тому що вперше в Україні вшановують память так, як вона має бути вшанована, - чесно, - зауважив науковець. - Євреї, які жили в Україні, не були гостям на цій землі, вони були нашими співмешканцями. Євреї разом з поляками, українцями, росіянами і багатьма іншими національностями творили історію Волині й України. Єврейська громада тут в Кисилині – це невелика кількість людей, але вони залишили свій внесок на цій землі. То були релігійні євреї, хасиди, їх сенсом життя була віра в бога. Нациська окупація вбила людей, які були носіями мови (рідна мова ідиш, яка майже вимерла), танців, культури, традицій. Якщо  нацистський тоталітарний режим вбив цих людей, то радянський вбив пам’ять про них. Зараз ми поновимо її, щоб рухатися далі. Цей меморіал робить нас відповідальними за пам’ять.

Анатолій Подольський звернув увагу на те, що меморіал відповідає європейським та світовими вимогам часу. Адже напис на ньому викарбувано трьома мовами: українською, англійською та іврит – мовою, якою євреї молилися в синагозі, в тих молитовних хасидських домах, які були в Кисилині у 20-30-ті роки за Польщі. Іврит також мова сьогоднішньої держави Ізраїль.

Зворушливою була розповідь-спомин американця Джона, в якого бабуся, її сестри, брати й діти – загалом девять чоловік поховані у Кисилині.

Цього ж дня на Львівщині у містечку Рава-Руська також урочисто відкрили аналогічний меморіал жертвам Голокосту. Там у спільній могилі поховані понад 3 тисячі євреїв. Загалом в Україні завдяки допомозі Міністерства закордонних справ Німеччини постануть ще три таких меморіали.