У найпроблемніші ділянки кордону виїжджає мобільна група застави «Луцьк»

21 травня 2009, 16:31

Джерело: Відомості

З серпня 2003 року на основі прикордонної застави для виконання спеціальних завдань Луцького прикордонного загону було створено мобільну прикордонну заставу «Луцьк». З часу свого заснування і до сьогодні застава вирізняється серед інших підрозділів відмінними показниками у бойовій та професійній підготовці. Саме за такі якості минулого року на зборах мобільних прикордонних застав вона отримала перехідний кубок та грошову винагороду від начальника Північного регіонального управління. Як працюють прикордонники мобільної застави, бачила кореспондент «Відомостей». П’ять прикордонників, зібравшись за 10 хвилин, виїхали для посилення охорони кордону на визначену ділянку. Тут вони мали перевірити дотримання прикордонного режиму особами, що рухаються поблизу державної межі. Разом із військовослужбовцями на завдання взяли двох собак — вівчарку Рекса та ягдтер’єра Жорика — саме він ідеально підходить для огляду легкових автомобілів. Зі слів прикордонників стало зрозуміло, що найголовнішим у своїй роботі вони вважають дисципліну і порядність, а також згуртованість колективу, без чого успіху виконання поставленого завдання не досягти. — Велика заслуга в цьому нашого керівника — лейтенанта Сергія Данілушкіна, — каже начальник групи мобільної прикордонної застави прапорщик Андрій Сокол, який служить у прикордонному загоні 5 років. — І хоча офіцер молодий, він уже заслужив авторитет і користується великою повагою у колективі. Він дуже добре знає своїх підлеглих і їм довіряє, а ми, відповідно, йому. Не хочу бути голослівним, але коли виникають якісь труднощі, кожен з нас готовий захистити спину свого товариша. Вони свідомо обрали собі таку ризиковану професію. Кожен з них при виконанні обов’язків самостійно приймає рішення про застосування зброї. На пам’яті прапорщика Андрія Сокола був тільки один випадок, коли затримали контрабанду без жодного пострілу. — Зазвичай застосовуємо зброю завжди, бо по-іншому не можна, — розповідає Андрій Андрійович. — Спочатку робимо попереджувальний постріл вгору, якщо не зупиняються — по колесах авто. Якось поранили в ногу водія машини, що не виконав вимогу про зупинку, куля пройшла через двері авта. У вільний від служби час прикордонники мобільної застави займаються своїми улюбленими хобі. Найцікавішим з них є, приміром, колекціонування монет. Прапорщику Андрію Соколу ще від батька у спадок залишилася колекція цінних старовинних монет. Тепер він її по можливості поповнює. Каже, часто рідкісні монети чи банкноти йому дарують друзі, інколи він їх купує у знайомих. У його колекції є паперові гроші періоду правління Катерини ІІ, срібна монета 1924 року, що дісталася від бабусі, банкнота періоду УНР та інші цінні екземпляри. В Олега Пришневського, старшини мобільної прикордонної застави «Луцьк», інше неординарне хобі — моржування. У будь-яку пору він зі своїми друзями-любителями зимового купання займається плаванням. Входить до міської асоціації моржів. Олег Миколайович, як і його колеги, багато уваги приділяє дотриманню відмінної фізичної форми, адже прикордонна служба не обходиться без психологічних і фізичних навантажень. Тому спорт у прикордонників — неодмінна складова повсякденного життя. У цьому плані варто відмітити прапорщика Миколу Семерея. Він — кандидат у майстри спорту з самбо та дзюдо. І основна робота на кордоні не заважала йому займати призові місця у всеукраїнських прикордонних змаганнях. Дуже часто прикордонникам мобільної застави «Луцьк» доводиться оперативно виїжджати на один із 11 пунктів пропуску або на будь-яку ділянку «зеленого кордону». За період 2008-2009 років військовослужбовці затримали 8 порушників державного кордону, вилучили 1 одиницю зброї та набої до неї, на 52 порушників адміністративного законодавства було накладено штрафи. На перший погляд, їх професія здається романтичною — на свіжому повітрі, у лісі, ночівля у наметовому містечку і так далі. Але прикордонники, посміхаючись, заперечують моє враження і зауважують: добре, що погода сьогодні хороша і тепло, а уявіть собі, як прожити 2 тижні у польових умовах під дощем або в лютий мороз?