Молоко на ринку продається у пляшках, які збирають бомжі

Продукування виробів із пластику збільшується з року в рік. Це можна пояснити його економічністю і зручністю використання. Зростає і кількість пластмасових відходів. Сьогодні вони є найбільшими забруднювачами навколишнього середовища. Вченими доведено, що процес розпаду побутового пластику в звичайних умовах триває до тисячі років. У країнах Заходу пластмасовий посуд здають за гроші, як колись у Радянському Союзі приймали склотару. Потім його переробляють. При вторинному використанні з цієї сировини роблять шифер, труби і навіть синтетичні тканини. У нас же пластикові пляшки або викидають у смітники, а потім вивозять на полігони твердих побутових відходів, або ж роблять із одноразового посуду тару багаторазового використання. І те, і інше шкідливе як для довкілля, так і для самої людини.

Кореспонденту «Відомостей» якось вдалося поспілкуватися з міським головою Горохова Віктором Годиком. Він свого часу вивчав досвід вирішення «сміттєвих» проблем у США та Польщі. Після цього дійшов висновку, що чисто не там, де не смітять, а там, де за сміття гроші платять.

— В Америці, наприклад, стоять спеціальні автомати. Люди до них підходять, викидають пластик і відразу отримують за це гроші. У нас, звичайно, до такого ще далеко. Але ми у місті почали приймати пластмасові пляшки. За кілограм комунальне підприємство платить людям 1 гривню 20 копійок. Скажу, що прибуткова ця справа. За кілька днів підприємство заробило дві тисячі гривень. Але далі збувати ці пляшки стало проблематично.

«Відомості» зацікавилися, чи є сьогодні підприємства, які приймають пластикові пляшки, в обласному центрі. Виявляється, що так. Одне з них — «Вторма-Луцьк» — кілька років тому навіть контейнери поставило спеціально для пластикових пляшок.

— Ми встановили на території одного з ЖЕКів тридцять контейнерів, — розповів заступник директора підприємства Ігор Ціж. — У результаті звідти щодня вивозили на дві машини сміття менше. А якби такі контейнери стояли по всьому місту? Для Луцька їх потрібно 350. Виходили з пропозиціями до міської ради. Протягом декількох років ми чуємо одну відповідь: грошей немає.

«Відомості» вирішили порахувати, скільки ж треба цих грошей. Виявляється, ціна питання — 250 тисяч гривень. Багато? А хтось рахував, скільки б зекономили пального, не ганяючи зайвий раз сміттєвози на Брище? Чи замислювався хтось, скільки шкоди приносять пластикові пляшки, які разом із іншим непотребом захоронюють на полігоні під Луцьком? Процес їх розпаду триватиме сотні років!

До речі, якщо говорити про пляшки з пластмаси, то відсутність спеціальних контейнерів для їх збору — не єдина проблема. У нас пластикова тара — незамінний атрибут на ринку для торговців молоком та олією.

— Свого часу європейці передали нам технологію виробництва пластикових пляшок. Але їм і в голову не прийшло, що ця одноразова тара стане для наших людей річчю багаторазового використання, — зазначив Ігор Ціж.

Кореспондент «Відомостей» під час травневих свят була свідком того, як у парку бомж збирав пластикові пляшки, які відпочивальники викидали куди заманеться. Якщо у плящині залишалась якась вода, бездомний допивав її. Я запитала чоловіка, що він далі робить із пластмасовою тарою, куди здає. Відповідь шокувала: за 20 копійок за пляшку продає їх жіночкам, які торгують на ринку молоком. Хтось із читачів іще хоче купити «свіженьке молочко від корівки», налите у пляшку, з якої пив бомж? Влада закриває очі на цю проблему: інших вистачає. Але вирішити її цілком реально. Достатньо заборонити використовувати на базарах цей посуд. Рішення можуть прийняти депутати на сесії міської ради. До речі, зроблять по-справжньому добру справу для своїх виборців. Це не лише негігієнічно, але й небезпечно для здоров’я. Західні вчені довели, що повторне використання пластикових пляшок може провокувати онкологічні захворювання, хвороби серця та печінки. Адже сама технологія їх вироблення розрахована на одноразове використання. При повторному ж застосуванні утворюються мікротріщини, з яких в організм людини можуть потрапити небезпечні хімічні сполуки.

Через пластик скоро ніде буде складувати сміття

Роздільне сортування сміття — це крок до вирішення дуже великої екологічної проблеми. На Волині ситуація з полігонами твердих побутових відходів — критична. Нові звалища не будуються, старі — заповнені. Особливо небезпечне становище з найбільшим полігоном області, що розміщений у селі Брище Луцького району. Воно й не дивно. Адже сюди звозять відходи з обласного центру.

— Торік у Брищі відкрили третю чергу полігона. Розраховували, що цього вистачить на три роки, — зазначив перший заступник начальника Державної екологічної інспекції у Волинській області Олександр Ткачук. — Сьогодні ми констатуємо, що він уже заповнений. Виділяти нові площі під полігони для захоронення сміття — не вихід. Треба запускати сортувальну лінію з вторинним використанням цих відходів. Сортувальна лінія середньої потужності вартує приблизно 20 мільйонів гривень. Але ці вкладення себе виправдовують. Сьогодні весь світ сортує своє сміття. Відходи практично 100% використовують як вторинну сировину. В Україні ж як вторсировину переробляють лише 8-10% ТПВ.

«Сміттєва» статистика вражає. Лише на Волині щорічно утворюється до двох мільйонів тонн відходів. У масштабах України ця цифра доходить до майже півмільярда тонн непотребу в рік.

— Ті полігони, що є, заповнювалися б значно повільніше, коли б у нас серйозно взялися за роздільне сортування сміття, — зазначив Олександр Ткачук. — Особливо це стосується пластикових пляшок. Адже саме «завдяки» цій зручній тарі наші смітники заповнюються з неймовірною швидкістю. За оцінками експертів, тепер на звалища потрапляє більше пластмаси, ніж скла, металу та деревини. Полімери становлять близько 30% від загальної маси комунальних відходів країни.