Майже 90% пологів у Луцьку — сімейні

А в школі відповідального батьківства жінок навчають ділитися відповідальністю з чоловіками

Поява у сім’ї малюка — завжди переломна подія. Але ця важлива подія стосується не лише породіллі, а й її другої половинки. Тому практика сімейних або партнерських пологів, яка діє у Луцькому пологовому будинку, має лише позитивний досвід.

— Сімейні пологи не примусові, але саме з партнерами обирають народжувати 88,1% жінок, — розповідає завідувач пологового відділення №2 Сергій Сябрук. — Ми рекомендуємо сімейні роди, бо вони, за нашими спостереженнями, значно зменшують кількість ускладнень і, можна сказати, збільшують моральну задоволеність пацієнтів від процесу народження дитини. Правда, приблизно третина чоловіків усе ж психологічно не готові до участі в пологах. З майбутніми бабусями ще складніше: вони пам’ятають, як народжували самі, тож коли присутні на пологах дочок, вимагають прискорення, знеболення, інших медичних втручань. А ми, щоб не зашкодити, не травмувати дитину, навпаки уникаємо стимуляції, якщо до цього нема показів.

— У родильних залах обстановка максимально наближена до домашньої, всі палати індивідуальні, — продовжує завідувач Центру планування сім’ї Лариса Шендибило. — На вікнах — кольорові штори, на підлозі килимок, встановлені шведські стінки, під час переймів жінка може притулитися, повисіти на ній. Також є великі м’ячі. Якщо на них посидіти, голівка дитини під силою тяжіння опускається, відповідно, розширюється прохід — і пологи пришвидшуються. Щоб зняти біль, жінки приймають душ або ванну, їм роблять масаж, акупунктуру. У кожному родзалі є магнітофон, пологи можуть відбуватися на фоні музики, яка подобається подружній парі. Бувало, жінки народжували під класику, а деякі — під рок.

— В перший період пологів жінки легше переносять перейми, коли їх підтримує хтось рідний, — долучається до розмови завідувачка пологовим відділенням №1 Ганна Левчук. — За статистикою, де пологи були партнерськими, спостерігається менше ускладнень, вони швидше протікають. Найкраще, з нашої точки зору, коли поруч фізично витривалий чоловік. Хоча нерідко породіллі запрошують своїх мам, сестер, подруг.

— Партнерські пологи — це малозатратна методика, рекомендована ВООЗ. Думаю, вони залишаться у практиці, бо справді корисні жінкам, — розтлумачує суть Лариса Шендибило. — Коли чоловік бере участь у складному процесі народження дитини, деякі навіть пуповину самі перерізають, зрозуміло, спогади і досвід залишаться на все життя. Етап, коли це було незвично, ми вже пройшли. Якщо проводиться кесарів розтин, перший контакт дитини відбувається з татом. Контакт «шкіра до шкіри» дуже зближує, малюк відразу відчуває емоційну атмосферу і мікрофлору своєї сім’ї.

До речі, майже всі майбутні батьки з Луцька відвідують школу відповідального батьківства. Медики кажуть, що це відразу помітно на пологах, чоловік має певні знання, приміром, про немедикаментозні методи знеболення. Тому практично може допомогти своїй коханій. А про страхи майбутніх матусь ми поспілкувалися з психологом школи відповідального батьківства Оксаною Касіян:

— У перший триместр вагітності жінки гостро відчувають нестачу уваги, прислухаються до змін у своєму організмі та психіці. У другому триместрі, коли починаються фізіологічні зміни: збільшуються груди, росте животик, вони стають менш активними, не проявляють ініціативи на роботі. А в третьому триместрі виникають передпологові страхи: щось не так піде, буде дуже боляче тощо. Тому важлива чоловіча підтримка. Хоча часто жінок важко переконати поділитися відповідальністю, бо вони звикли все виконувати самі — і заробляти, і забезпечувати порядок вдома. Нелегко працювати з жінками, які народили першу дитину 12-15 років тому. Вони пам’ятають тодішні порядки, але зараз усе відбувається по-іншому. Після пологів також звертаються по психологічну допомогу. Адже поява дитини у сім’ї — це каталізатор стосунків: вони або стають міцнішими, або ж пара розуміє, що не може бути разом. Партнерські пологи насамперед розраховані на татусів, адже у жінок почуття материнства вроджене, а у чоловіків почуття батьківства треба виховувати. Починається цей процес із вагітності та спільних пологів, коли батько відразу після народження бере в руки свого малюка. Вдома чоловіка теж не варто відсторонювати від догляду за дитиною, разом її купати, годувати, гратися. Тоді він відчуватиме свою потрібність, зрозуміє, що не відійшов на другий план.