Ниркова коліка сигналізує про появу каменів

Продукти харчування, які ми вживаємо, стають причиною багатьох хвороб, серед яких і сечокам’яна. Останнім часом випадки захворювання СКХ значно почастішали. До того ж, ця недуга уражує нирки людей різного віку — від 20 до 50 років. Про профілактику, різновиди та лікування сечокам’яної хвороби ведемо розмову з урологом вищої категорії Луцької міської клінічної лікарні Олегом ІВАНЧЕНКОМ. — Внаслідок каменеутворення сечокам’яна хвороба призводить до змін у сечовій системі та в організмі людини в цілому. СКХ займає друге місце в урологічних стаціонарах після запальних захворювань сечових шляхів. Як правило, права нирка уражується частіше, ніж ліва. Результатом непролікованої сечокам’яної хвороби є атрофія нирки. — Чому у нирках утворюються камені? — Камені бувають трьох видів: оксалати — солі щавлевої кислоти (зустрічаються у 80% випадків СКХ), фосфати — солі фосфорної кислоти (10-15%) і урати — солі сечової кислоти (5-10%). В чистому вигляді, тобто з солей однієї кислоти, камені утворюються дуже рідко, зазвичай вони змішані. Щоб запобігти утворенню каменів, насамперед необхідно вживати різноманітну їжу, яка впливає на кислотність сечі. У здорової людини рН сечі становить 6-6.8. Якщо сеча має різко кисле середовище (рН 5.0), воно стає сприятливим ґрунтом для утворення уратів. У таких випадках достатньо за допомогою дієти підняти рН до 6.0 та більше, і урати не будуть утворюватися. Тож коли людина страждає уратурією (виділення понад норму сечової кислоти і її солей), то призначають відповідну дієту і препарати, які піднімають рН сечі. Оксалатурія теж коригується за допомогою дієти, але значно важче. Також обов’язкове призначення медикаментів, які сприяють розчиненню солей щавлевої кислоти. Фосфати досить часто утворюються при нейтральній рН і рН вище 7. Для того, щоб перешкоджати їх утворенню, потрібно вживати продукти, що підкислюють сечу, наприклад, м’ясо, яке протипоказане при уратурії. Запалення також сприяє утворенню каменів, тому для профілактики велике значення має боротьба з інфекційними захворюваннями. Існує ще діагноз кристалоурія, тобто камінь ще не утворився, але кристалів виділяється понад норму. У таких випадках причина полягає в поганій роботі сечового каналу. Сеча повинна текти по сечових шляхах, починаючи від канальців нирок, із певною швидкістю, а коли швидкість сечовиділення порушується, створюються умови для каменеутворення. — Як діагностувати СКХ? — До складу харчових каменів (оксалатів, фосфатів) входять кальцій і фосфор, тому такі утвори видно на рентгенограмі. А камені, які складаються з уратів, пропускають рентгенівський промінь, тобто на знімках їх не помітно, хоча вони можуть бути дуже великими. Точно виявити камені, незалежно від складу, дозволяє УЗД. Важливі звичайні аналізи крові та сечі, адже треба знати біохімічні показники функції нирок. Найважливіша ознака ураження нирок — ниркова коліка. Та її напад діагностується не завжди легко, бо його треба відрізняти від гострих захворювань живота (гострого апендициту, гострого холециститу, кишкової непрохідності, виразки шлунку чи дванадцятипалої кишки тощо). — Чи піддається сечокам’яна хвороба лікуванню? — Звісно, але можливі і рецидиви захворювання. Раніше проводилися спроби розчинити сечові камені, але в даний час таких медичних препаратів немає. Проти уратів ефективно діє лимон, але його треба їсти місяцями. Також лікарі намагалися розчиняти камені, подаючи певну рідину в сечові шляхи. Та рідини, які застосовували, нерідко викликали запалення, тому від цього методу довелося відмовитися. Зараз з’явилися фізичні методи руйнування каменів за допомогою гідравлічного пристрою, в основі якого лежить ударна хвиля. Цей спосіб неінвазивний (без хірургічного втручання). Існують також контактні методи руйнування сечових каменів за допомогою лазера, пневматичного молотка.