Вчені з’ясували, у кого найзаразніше позіхання
Феномен «заразності» позіхання як і раніше цікавить вчених. Останні дослідження припускають, що позіхання, яке передається — це форма соціальної емпатії, вона допомагає людям взаємодіяти один з одним.
Феномен «заразності» позіхання як і раніше цікавить вчених. Останні дослідження припускають, що позіхання, яке передається — це форма соціальної емпатії, вона допомагає людям взаємодіяти один з одним.
На користь цієї версії говорить той факт, що у дітей здатність «заражатися позіханням» з'являється у віці 4-5 років, тобто одночасно з розвитком навички інтерпретувати емоції інших людей. Проте до цих пір було незрозуміло, що саме визначає, чи буде позіхання «заразним» для оточуючих.
Дослідники з Університету Пізи проаналізували напади позіхання у понад 480 тисяч добровольців, які живуть у різних куточках земної кулі — Північній Америці, Азії, Африці, Європі. Отримані результати підтвердили існуючу теорію.
Реакція людей на позіхання дійсно відображала зв'язки, що існують між різними групами людей. Найбільш «заразними» були позіхання серед членів сім'ї. Вони викликали бажання теж позіхнути у половини досліджуваних. Далі слідували друзі. На їх позіхання реагувала приблизно чверть добровольців. Позіхання просто знайомих людей викликало бажання попозіхати тільки у кожного восьмого, а незнайомих — лише в одного з десяти. Результати також показали, що між незнайомими людьми позіхання передавалася довше, ніж між людьми, які добре знають один одного.