У 95% курців фіксують хронічне отруєння нікотином

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, щорічно більше п’яти мільйонів людей помирають через хвороби, викликані вживанням тютюну. Найбільший удар на себе приймають органи дихання — легені, бронхи. Ні загрозливі попередження на пачках сигарет, ні їх постійне здорожчання не зупиняють курців. Адже в людини, яка палить, виробляється сильна нікотинова залежність, і вона вже просто не помічає, як шкодить власному здоров’ю. Про руйнівний вплив куріння та симптоми нікотинізму розповів головний лікар Волинського обласного центру здоров’я Сергій Новосад.

— За прогнозами фахівців ВООЗ, до 2020 року паління стане провідною причиною смертності у світі, — наголошує Сергій Анатолійович. — Більшість курців прекрасно розуміє, що паління значно збільшує ризик раку легенів (у 20-40 разів) і серцево-судинних захворювань (на 70%), але подолати свою залежність від тютюну не може. Такій «вірності» є пояснення: зі 100% тих, хто систематично курить, лише 5-7% мають просто погану звичку, а у 93-95% фіксується хронічний нікотинізм — яскраво виражена нікотинова залежність, захворювання, що виникає внаслідок хронічного отруєння нікотином і потребує лікування.

— Які ознаки цієї хвороби?

— Тютюнопаління викликає суттєві патологічні зміни в головному мозку. Хронічний прийом нікотину призводить до звикання, зниження чутливості до його дії, збільшення кількості нікотинових рецепторів. При спробі покинути палити курець відчуває синдром відміни (синдром залежності, післядії, рикошету, «ломка»). Багатьом пройти через ці неприємні відчуття не вистачає сили.

Виділяють три стадії тютюнової залежності. Перша — це експерименти з тютюном, коли куріння епізодичне, фізичної залежності немає. Доза — від кількох цигарок до половини пачки — розподілена порівну протягом дня. Немає бажання палити після їжі. Спостерігається емоційна лабільність — перепади настрою, дратівливість, зниження працездатності.

Друга стадія тютюнової залежності формується при вживанні від 10 до 30 цигарок на день. Обов’язкова ранкова сигарета, а також ритуал куріння після їжі. З’являються соматичні недуги: гастрит, застудні респіраторні захворювання, алергії, реакції судин на викурену сигарету (вегето-судинна дистонія, підвищення артеріального тиску на 20 одиниць із поступовим зниженням), погіршуються пам’ять, сон.

На третій стадії люди вживають півтори та більше пачок цигарок на день, іноді не випускають сигарету з рота, стають повністю дезадаптованими. На цьому етапі нікотинізму діагностують хронічні обструктивні хвороби легень (ХОХЛ), передракові стани. Їх обумовлює накопичення в нижній частині легенів маслянистого важкого дьогтю. Ця плівка дуже міцна й розріджується тільки під час сну, коли людина займає горизонтальне положення. Вранці організм намагається звільнитися від смол, кашель нагадує блювання. Тому цигарка в цей час сприймається курцем як ліки.

— Такі терміни, як «хронічний бронхіт» і «емфізема» на сьогодні вже майже не використовуються. Вони включені в діагноз ХОХЛ, і це не просто кашель курця, а загрозлива для життя хвороба, — продовжує Сергій Новосад. — Характерним є хронічне порушення повітряного потоку в легенях, яке заважає нормальному диханню та повному видиху. Основними симптомами є задишка або почуття нестачі повітря (кажуть «забракло повітря»), надлишкове виділення мокроти і постійний надривний кашель. Із розвитком хвороби утруднюється щоденна фізична активність, людині стає важко навіть піднятися на кілька сходинок. Діагноз встановлюється за допомогою простого тесту — спірометрії, яка показує, наскільки глибоко дихає людина, як швидко входить і виходить повітря із легень. Як правило, недуга розвивається повільно й найчастіше проявляється після 40 років.

— Чи можна подолати наслідки отруєння нікотином?

— Найефективнішим заходом профілактики є утримання від куріння, в тому числі пасивного. Незважаючи на те, що ХОХЛ невиліковна, при своєчасному зверненні по медичну допомогу та належному лікуванні можна контролювати симптоми. До речі, Київський міжнародний інститут соціології упродовж 2005-2010 років провів кілька опитувань серед населення. За цей час кількість щоденних курців скоротилася з 14 мільйонів до 10 мільйонів. Отже, напрошується висновок, що за цей час чотири мільйони кинули палити. Одначе насправді відмовилися від куріння трохи більше двох мільйонів українців. А різниця зумовлена тим, що за ці п’ять років померло близько трьох мільйонів курців, нових же додався один мільйон.