Жіночий алкоголізм лікується, але значно важче, ніж чоловічий

25 червня 2009, 15:24

Джерело: Відомості

За статистикою Всесвітньої організації охорони здоров’я, щороку від алкоголю вмирає понад 40 тисяч українців. На одного жителя країни припадає 12 літрів спиртного на рік. А якщо врахувати, що народ також поважає самогон, вино, настоянки і лікери власного приготування, то цю цифру можна щонайменше подвоїти. Крім того, за результатами опитування Українського інституту соціальних досліджень, проведеного за підтримки Дитячого фонду ООН, 91% українських дітей до 15 років уже спробували або регулярно вживають алкоголь. З цих даних можна зрозуміти, що в Україні занепад нації на фоні зловживання спиртним — реальна проблема. Як її вирішувати, ми запитали у лікаря-нарколога вищої категорії, завідуючого відділенням №3 Волинського обласного наркологічного диспансеру Андрія РИХЛІВСЬКОГО. — Як правило, вперше в чарку заглядають із трьох причин: з горя, від щастя або просто від нічого робити. Ніхто не засудить людину, яка топить горе в горілці після розлучення або втрати близької людини. Також нікого не здивує святковий стіл, що ломиться від смачних страв і спиртного. При цьому кожен думає, що перетворення на хронічного алкоголіка з синім носом йому не загрожує. А коли п’яниця нарешті усвідомлює, що хворий, включити задній хід уже не виходить. Механізм розвитку будь-якої залежності — наркотичної, алкогольної чи іншої — однаковий, — пояснює Андрій Володимирович. — Людський організм виробляє ендорфіни, так звані гормони щастя. Вони дарують людині почуття задоволення. А наркотичні речовини і алкоголь, потрапляючи в кров, «забивають» ендорфінові рецептори. Якщо це відбувається регулярно, організм втрачає здатність виробляти власні гормони, оскільки вони виявляються непотрібними. Але кому ж із нас не хочеться щастя? От і виходить, що алкоголік п’є, щоб почуватися щасливим. — Які форми алкоголізму можна виділити? — Варто зазначити, що всі стани залежності від спиртного — це психічно-поведінкові розлади. Що більше і довше людина п’є, то швидше наближається до останньої стадії — через синдром залежності, гостру алкогольну інтоксикацію, судомний стан (епілепсія) — до «білої гарячки». Алкоголізація населення зростає з кожним роком. Це, напевно, пов’язано з соціальним становищем, люди не мають роботи, стабільного прибутку, розчаровуються, особливо гостро проблема стоїть у селах. Загальну картину видно на прикладі нашого відділення — воно переповнене, за 5 місяців цього року вже проліковано 515 людей. У зв’язку з тим, що великий оборот пацієнтів, змушені скорочувати терміни лікування у середньому до 7-10 днів, тоді як курс виведення із запійного стану має тривати 20-25 днів. Звісно, після виписки призначаємо медпрепарати додому, але хворі не завжди дотримуються рекомендацій і незабаром звертаються на повторне лікування. — Який середній вік пацієнтів? — Спостерігається тенденція до омолодження алкоголізації. Найбільша кількість хворих — від 20 до 40 років. Але на чергуваннях бачимо, що і школярів привозять у витверезник (він приєднаний до наркодиспансеру). Починають зі слабоалкогольних напоїв, пива, дехто вживає психотропні препарати (амфетаміни, екстазі, синтетичні стимулятори), курить гашиш, марихуану. Залежність виникає на вечірках, гулянках. — Чи правдиве твердження, що жіночий алкоголізм не виліковується? — Не зовсім так, просто він значно важче піддається лікуванню. Це пов’язано з тим, що жінки не викривають свою алкоголізацію, тому запізно звертаються до спеціалістів. Залежність у них вже сформована, як правило, триває більше 3-5 років. З початку цього року у нашому відділені пролікувалося 160 представниць слабкої статі. Ми помітили, що найчастіше приохочуються до спиртного жінки, які працюють у кафе, барах, на базарах. — Які методи лікування алкоголізму? — Залежить від того, з яким діагнозом поступає людина. Призначається психотропна терапія — для нормалізації роботи нервової системи. Вона дуже важлива у перші дні дезінтоксикації, бо «біла гарячка», судоми зазвичай проходять у сні. На фоні отруєння виникає набряк мозку, приєднуються соматичні ускладнення. Другий етап — виведення шлаків і сенсибілізуюча терапія, спрямована на зняття потягу до алкоголю. Є ще радикальні методики. Їх проводять за згодою хворого. Це гіпноз за методом Довженка, імплантація протиалкогольних препаратів (так зване підшивання), з’явився внутрівенний засіб «Торпедо» такої ж дії. Пацієнтів попереджаємо про можливі ускладнення. У більшості випадків спостерігається негативний вплив на печінку, підшлункову залозу, які приймають на себе основний удар токсичного впливу алкоголю. Але якщо людина у період дії препаратів (приблизно 1-3 роки) не вживає спиртного, як правило, побічних реакцій не буває. Хворий сам собі може зашкодити, завчасно «зірвавшись». Практично кожен третій-четвертий наш пацієнт погоджується на радикальні методи. Але є й такі, що не піддаються кодуванню. Зазвичай це алкоголіки з величезним «стажем» — 10-15 років і більше. Варто зазначити, що порівняно з попередніми роками, зменшилася летальність: наприклад, два роки тому померло 26 людей, минулого — 15, за два місяці цього — двоє. Помирають через алкогольну інтоксикацію, яку спричиняють сурогати, неякісні підробки. — Яку залежність від алкоголю важче подолати — фізичну чи психологічну? — Психологічна пристрасть залишається на все життя, — зауважує лікар-нарколог. — Тому найперше треба лікувати порушену нервову систему. Схильним до зловживання спиртним необхідно вживати заспокійливі, оскільки люди постійно піддаються стресам, отримують психотравми, які «розхитують» нерви. Крім того, рекомендуємо звертатися в групу анонімних алкоголіків, серед них багато наших колишніх пацієнтів, або інші благодійні центри, які займаються реабілітацією.