Харчова добавка. Чи завжди вона безпечна?

4 червня 2009, 15:15

Джерело: Відомості

На початку 90-х років минулого століття український ринок почав масово заповнюватися імпортними продуктами харчування. Ми купували новинки не задумуючись. Згодом почали звертати увагу на літеру «Е» з цифрами на упаковці і усвідомлювати, що цей індекс свідчить про наявність у продукції харчових добавок. Їхня присутність лякає наших споживачів невідомістю. Про деякі «таємниці» «ешок» кореспондент «Відомостей» розмовляла з начальником випробувального центру Державного підприємства «Волиньстандартметрологія» Віолеттою Шулятицькою. — Віолетто Феліксівно, що являють собою харчові добавки? — В Законі України «Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини» сказано, що харчова добавка — це «природна чи синтетична речовина, яка спеціально вводиться у харчовий продукт для надання йому бажаних властивостей». Сьогоднішню харчову промисловість важко уявити без харчових добавок. Їх використовують, аби надати бажаний смак, аромат або колір, створити необхідну консистенцію продукту. Харчовими добавками також замінюють повністю або частково натуральну сировину. — Питання, яке, безперечно, хвилює всіх: наскільки безпечними і в яких дозах є харчові добавки? — Спеціалісти стверджують, що дозволені для використання добавки у дозах 50-250 мг/кг продукту не шкідливі. Хоча долю кожної з них визначають постійні дослідження вчених та менталітет і звичаї мешканців певної країни. Є випадки, коли добавку, яку використовували тривалий час, дискваліфікують, якщо вона викликає якусь підозру. Також хочу зауважити, що одна і та сама зарубіжна фірма може виробляти три категорії одного продукту: для споживання своїми громадянами, для експорту в інші розвинені країни і для експорту в країни, що розвиваються. В Україну ввозяться продукти із третьої категорії. За даними продовольчої комісії ООН, деякі західні фірми розширюють експорт у «неелітні» країни не тільки екологічно небезпечних, а й заборонених у розвинених країнах товарів. — А в Україні виробники контролюються на предмет безпечності використання харчових добавок? — Для початку хочу зазначити, що в нашій країні основний перелік харчових добавок, дозволених для використання, затверджений Кабінетом Міністрів ще 4 січня 1999 року. Проте він постійно переглядається і поповнюється. На сьогодні перелік включає декілька сотень речовин. З них приблизно половина — натуральні, решта синтетичні. Виготовлення, застосування і реалізація харчових добавок на території нашої держави дозволяється тільки на основі позитивного висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи, яку видає Міністерство охорони здоров’я. — Експерт Гамбурзької спілки захисту прав споживачів Зілке Швартау в одному зі своїх інтерв’ю зазначив, що не рекомендував би споживати продукцію, на маркуванні якої міститься більше трьох «Е». — Наскільки мені відомо, в Україні дослідження на цю тему не проводились. — Ви можете назвати харчові добавки, які у нас заборонені? — Серед таких барвники Е121 і Е123, консервант Е240. А взагалі в Україні існує цілий перелік продуктів, що не підлягають забарвленню. Серед них всі види мінеральної води, борошно, крохмаль, хліб, макаронні вироби, томатна паста, консерви з томатів, риба, молюски, ракоподібні, фруктові соки і нектари, вина та зернові горілки, какао та шоколадні продукти, природні олії і жири тваринного походження та інші. — Відомо, що наші виробники не завжди добросовісні і часто-густо просто не вказують всіх харчових добавок, які додають у продукцію. У вас є можливість їх контролювати? — Якщо чесно, то практично немає. У нашому випробувальному центрі ми можемо визначити наявність лише 9 груп харчових добавок. Це фосфати (Е339-343), нітрит натрію (250), кофеїн, діоксид сірки та сполуки, що його утворюють (Е220-228), ацесульфам калію (Е950), аспартам (Е951), сахарин, бензойна кислота та її солі (Е210-213), сорбінова кислота та її солі (Е200-203). Щодо решти харчових добавок, то, згідно з нормативними документами, ми можемо робити перевірку лише в момент фактичної закладки продукції. А попередити про перевірку маємо за 10 днів. Як бачите, достатній термін, аби виробник міг підготуватися.