У місті ми дихаємо пилом, окисом азоту, фенолом і формальдегідом

Близько 32 мільйонів українців живуть у містах. На Волині, яка споконвіків була аграрною областю, за останнє десятиліття кількість міського населення також переважила сільське. Життя у місті, безперечно, дає чимало шансів для самореалізації й розваг. Але у цієї медалі є й зворотній бік: забруднена викидами атмосфера, величезні відстані, травми, постійні стреси і нервова напруга, шум та вібрації, нераціональне харчування на ходу, гіподинамія. Тому цього року Всесвітній день охорони здоров’я мав тему «Урбанізація і здоров’я». Про «принади» міського життя говорили й спеціалісти у Волинському обласному управлінні охорони здоров’я.

— Через компактність проживання у містах посилюється загроза виникнення і поширення інфекційних захворювань, — попереджає начальник управління Ігор Ващенюк. — Гостро стоїть питання планування і забудови, адже промислові зони не повинні розміщуватися впритул до житла. Атмосфера насичена викидами, причому 85 відсотків їх здійснюють не промоб’єкти, а автомобілі. Повітря, яким ми дихаємо щодня, містить пил, окис азоту, фенол, формальдегід. У грунт потрапляють машинні масла, які насичені токсичним свинцем.

Всесвітня організація охорони здоров’я склала список хвороб і шкідливих звичок, від яких страждають городяни: високий тиск, високий холестерин, паління, вживання алкоголю, зайва вага, мала рухливість.

— Для українських міст, зокрема й для Луцька, дуже актуальна проблема утилізації люмінесцентних ртутних ламп, — зауважує начальник міського УОЗ Федір Кошель. — Постанова Кабміну зобов’язала встановлювати ці енергозберігаючі лампи в усіх бюджетних закладах. Старі лампи ми замінюємо на нові на заводі-виробникові, а от населення їх просто викидає у побутове сміття. У нас не налагоджено роздільний збір, переробка ртутних ламп, а токсичні солі ртуті, вивільняючись зі скляної оболонки, накопичуються у воді й землі. Крім того, міста потребують озеленення.