Студентка-дизайнерка невдовзі запустить власну лінію одягу

Лучанка Ольга Шипелик цьогоріч стала студентом-дизайнером року. Втім, це не головна її заслуга на дизайнерській ниві. Попри досить юний вік, дівчина відшила вже кілька самостійних колекцій одягу, двічі презентувала свою творчість на Lviv Fashion Week, а нині взагалі працює над власною лінією одягу.

Оля часто називає себе великою мрійницею, проте віри в себе й упевненості їй не позичати. Юна дизайнерка завзято розповідає всім, що матиме власну марку одягу, а може, навіть модний дім. Вступивши на факультет дизайну ЛНТУ, вона уже знала, що саме хоче робити.

— Я зразу всім казала, що буду модельєром. Дизайн одягу — не дуже популярний напрям у нашому університеті, більшість обирає дизайн інтер’єрів, але я саме в якості модельєра бачила себе у майбутньому, розуміла, що тут є перспектива для розвитку, — каже Оля.

Хоч як дивно, стати модельєром дівчина в дитинстві не мріяла, попри те, що мама — швачка та рукодільниця. Школярка цілком серйозно готувалась опановувати професію журналіста. Але якось одна її подруга почала малювати, і це захопило Олю.

— Одного разу прийшла додому та сказала: мамо, я буду дизайнером, — пригадує дівчина. — Усі були в шоці. Рідних дивувало, що я почала малювати. Бо раніше до цього схильності не мала, більше того, близькі завжди мене налаштовували, що маю бути такою ж рукодільницею, як мама, але мене це все зовсім не цікавило.

 Свою першу повноцінну колекцію «У пошуках Трипілля» Оля Шипелик зробила, ще будучи студенткою другого курсу. З нею волинянка встигла побувати на конкурсі «Печерські каштани» у Києві. Далі була колекція «Нічна сторожа», навіяна образом сови. Саме з нею Ольга й поїхала на Lviv Fashion Week. Удруге тут дівчині довелося побувати, презентуючи весільну сукню в стилі Євро-2012.

Оля розповідає, що кожен показ — це як маленьке випробування, бо за кілька хвилин дефіле переживаєш більше, як при створенні одягу.

— Ти стільки працюєш над колекцією, а сам показ триває лише три хвилини... — ділиться Ольга. — Але в цей час так хвилюєшся! А особливо, якщо це ще й конкурс, де зазвичай дуже багато дизайнерів і дуже мало моделей, ледве встигаєш їх переодягати. Але це такий адреналін, що просто неможливо словами передати!  Одні тільки зустрічі з такими ж, як ти, чого варті! «Нерозкручені» дизайнери — це молода кров, вони не заангажовані, не знають, що таке продавати, і не зацікавлені в цьому. Вони настільки креативні, що аж дивуєшся, наскільки люди кожного разу можуть робити все по-новому.

Остання колекція Ольги ще поки не бачила світ, можливо, дизайнерка покаже її на наступному Тижні моди у Львові. Вона створена за світанковими мотивами.

— Ідея взяти за джерело натхнення для колекції саме світанок народилася зовсім випадково, — повідала Ольга. — Влітку ми їхали на море автомобілем, я не спала, цілу ніч дивлячись у вікно, і мені вдалося прослідкувати за зародженням світанку від самого початку. Ці різноманітні кольорові прошарки, картина, як сонце піднімається та розбиває хмари, просто вразили мене.  Я почала пошуки в цьому напрямку, вивчала полотна художників, навмисне прокидалась о п’ятій ранку, щоб збагнути, який же він — світанок.

Кропітка праця була недаремною, бо багатошарові сукні нагадують не що інше, як ранкове небо.

— Коли ти займаєшся авангардним одягом, то працюєш над тим, щоби він вражав, був передусім мистецтвом, і зовсім не переймаєшся, куплять його чи ні, — пояснює дизайнерка. — Але зараз я почала роботу над власною лінією не авангардного одягу, тож доводиться задумуватися про те, щоб він мав попит, його хотілось одягнути, а не лише споглядати. Для мене це трохи важко, бо ж при цьому потрібно зберегти ще й власний стиль.

Оля по секрету розповіла, що взимку має з’явитись її перша колекція не авангардного одягу.

— Це буде одяг в етнічному стилі, щось таке з духом українських різдвяних традицій, — каже дівчина.  — За основу обрано орнамент українських хустин. Колись я з бабусиної хустки пошила собі сукню, від якої усі були в захваті, тож зараз вирішила розвинути цю тему.

Це буде перший крок у розвитку власної лінії, надалі Ольга не планує обмежувати себе лише етнотемою.

— Я мрію про власний модний дім, можливо, цього ніколи й не станеться, але така ціль у моєму житті є, — каже модельєр. —  Крім цього, хочу бути ще й художником та ілюстратором дитячих книжок. Тож, може, це буде новою сходинкою мого розвитку.