Німці готові пролікувати 18-річну лучанку

Троє дітей в Україні мають важку недугу — системний червоний вовчак. Одна з них — Вікторія Парфенюк — лучанка. Ось уже четвертий рік вона разом із мамою завдяки підтримці друзів бореться з важкою недугою. Та сили надто нерівні. І Вікторії у ці дні як ніколи потрібна допомога всіх небайдужих людей.

21 листопада 2013, 15:14

Автор: Наталка Слюсар / Джерело: Відомості

Потрібні довідка чиновників і 11 тисяч євро

Троє дітей в Україні мають важку недугу — системний червоний вовчак. Одна з них — Вікторія Парфенюк — лучанка. Ось уже четвертий рік вона разом із мамою завдяки підтримці друзів бореться з важкою недугою. Та сили надто нерівні. І Вікторії у ці дні як ніколи потрібна допомога всіх небайдужих людей.

— Українські лікарі виявилися безсилими перед хворобою, — розповіла «Відомостям» мама дівчинки Тетяна Іванівна Парфенюк. — Ми довго лікувались, але все даремно. У дитини стали відмовляти нирки. Лікарі у Києві розвели руками і сказали, що більше нічого не можуть зробити. Ми почали зв’язуватися з іноземними клініками. Спочатку відгукнулись ізраїльські медики. А цими днями надійшло повідомлення від всесвітньо відомої німецької клініки «Шаріте». Вони дали надію, що зможуть зупинити хворобу. Спочатку мають обстежити Віку, щоб підтвердити діагноз. На це обстеження необхідно 10 тисяч 900 євро. У нас таких грошей немає. Адже все, що можна було продати, вже розпродали за попередні роки. А виховую я донечку одна. Працюю бухгалтером. Гроші ж треба показати на рахунку якнайшвидше. Для нас кожен день має значення.

Тетяна Іванівна розповіла, що отримає виклик від німців і зможе почати оформляти візу лише тоді, коли у клініці побачать усю суму на її рахунку. Вони з донькою особливо сподіваються на німецьку клініку, адже саме у цій державі їм пообіцяли безплатне лікування.

— Є такий німецький фонд Ein Herz für Kinder. Вони погодилися оплатити дороге лікування, — розповіла Тетяна Іванівна. — Є одна умова — необхідна довідка, що в Україні цю хворобу вилікувати не можуть. А її видають лише у Міністерстві охорони здоров’я. Я другий тиждень не можу потрапити на прийом до головного позаштатного кардіоревматолога України Олександра Петровича Волосовця.

Отак і метається мама Віки між Києвом і Луцьком. У столиці оббиває пороги чиновників, щоб довідку отримати. А в рідному місті просить допомоги в небайдужих людей.

Страшний діагноз Віці Парфенюк поставили у 14 років.

— Все почалося під час літніх канікул, — пригадує Тетяна Іванівна. — У доньки стали поколювати пальці ніг під час ходьби. Спочатку думали: мине. Та через деякий час Віка і кроку ступити не могла. От тоді й почали ходити по лікарях. Три місяці не могли визначити діагноз.

Коли лікарі все ж встановили діагноз, він виявився заледве не вироком для дитини — «системний червоний вовчак». Це захворювання сполучної тканини, що проявляється ураженням низки органів і систем. Хвороба виникає внаслідок порушення імунологічних процесів в організмі, при якому антитіла, що виробляються, пошкоджують ДНК здорових клітин.

Віці приписали гормональне лікування. В результаті здоров’я не добавилось. Набрала зайву вагу. І ще купу супутніх діагнозів: антифосфоліпідний синдром, люпус-нефрит, гіпоталамічний синдром, тромбофлебіт нижніх кінцівок і правої руки.

Попри все, Віка виявилася справжнім борцем. У перервах між лікуванням вона продовжувала навчання у Луцькій гімназії № 4.

— Якби не школа, взагалі не знаю, що би з нами було, — розповідає Тетяна Іванівна. — Саме однокласники доньки стали активно шукати гроші на її лікування. Класний керівник Ганна Володимирівна Сухоставська сама ходила у благодійні фонди, писала листи. Діти постійно підтримували дочку морально. Приходили в гості. Зараз усі вже закінчили школу. Вступили хто у Київ, хто у Польщу. Але як тільки приїжджають додому, обов’язково однокласники знайдуть хвилинку забігти до Віки, поспілкуватися. Це дуже для неї важливо.

До слова, Віка Парфенюк закінчила гімназію з середнім балом атестата 10,6. За словами мами, її найзаповітніша мрія — продовжити навчання. Але для цього треба зупинити прогресування хвороби.

— Раз німці беруться за лікування, значить, у нас є шанс, — каже мама. — Я розумію, що дитина здорова не буде. Найголовніше — щоб вона жила.

Нагадаємо, що 18-річній Вікторії Парфенюк терміново потрібно 10 тисяч 900 євро для проведення діагностичного обстеження у німецькій клініці «Шаріте».