На Волині знову чекають перевиробництва овочів

Незважаючи на примхи природи, цей рік буде врожайним для волинських аграріїв. За словами начальника департаменту агропромислового розвитку Юрія Горбенка, зерновими засіяно 50% посівних площ, тож у чиновницьких кабінетах сподіваються на хороші врожаї. Тішать прогнози й у господарствах, які вирощують овочі. Проте чи не піде Волинь знову шляхом перевиробництва овочевої продукції та якою буде ціна, намагалися з’ясувати «Відомості».

Як повідомили у відділі рослинництва і технічної політики обласного департаменту АПР, цьогоріч на Волині планують виробити 895 тисяч тонн зерна, тоді як минулого року було зібрано 869 тисяч тонн.

— Врожай непоганий, попри те, що весна запізнилася на місяць. Добре, що спекотна погода виправила ситуацію: сонячної енергії було достатньо, — розповів начальник відділу Олександр Ромашковець. — Ранні зернові культури вже зібрані, з дня на день завершать збір ріпаку. Врожайність ярого ріпаку цьогоріч складає 22,4 центнера з гектара, озимого — 29,7. У порівнянні з минулим роком валовий збір ріпаку зріс, як і збільшилася площа, засіяна ним. Якщо у 2012 році озимий ріпак займав 14,6 тисячі гектара, то у 2013-му під нього відвели 24,3 тис. га.

Ціни на зернові, за словами чиновника, будуть більш-менш вигідними для волинян. Проблем зі збутом збіжжя теж не повинно виникати, чого не скажеш про овочі.

Цьогоріч, як і в останні роки, склалася тенденція перевиробництва овочів, які культивуються на Волині, зокрема капусти і картоплі.

— Фермери жаліються, що мала ціна капусти, яка, приміром, минулого року стартувала з 80 копійок, але вдіяти нічого не можна, бо попит малий, а капусти багато, потреба значно менша від пропозиції. Така ж ситуація і з картоплею: її є у п’ять разів більше від потреби. Хоча наші аграрії возять бульбу на Схід України, цього все одно недостатньо, а останнім часом через подорожчання пального навіть такі поїздки порідшали, — каже пан Ромашковець.

«Відомості» з’ясували, що цього року волиняни посадили картоплі більше, ніж торік. А спричинила таке пожвавлення весняна ціна на бараболю тогорічного врожаю: закупники зі східних областей купували її по 2 гривні 60 копійок за кілограм.

Уже зараз перекупники пропонують селянам 1 гривню 70 копійок за кіло картоплі, капусту купують по 1,50.

Замість того щоб вирощувати гектари бульби, краще б волиняни задумалися про дефіцитні у нашому регіоні овочі — помідори та перець. Олександр Ромашковець повідав: 400 гектарів волинського поля, засаджених нині томатами, аж ніяк не покривають потребу наших земляків.

Займатися вирощуванням часнику кілька років тому радили аграріям волинські чиновники. Тепер же тішаться, що не прогадали та витіснили з українського ринку китайський часник. Про це нещодавно розповів голова облдержадміністрації Борис Клімчук. За його словами, цьогоріч саме волинські господарники забезпечили 70% потреби часнику на вітчизняному ринку. Достатньо цибулі та часнику почали вирощувати у Володимир-Волинському та Локачинському районах.

Зараз же у департаменті АПР рекомендують не захоплюватися надто часником і цибулею, щоб і ними не переситити область. За словами Олександра Ромашковця, у 2012 році одному фермеру з Володимир-Волинського району довелося віддавати цибулю лікарням і дитячим садочкам безкоштовно, щоби не пропала, бо ціна кілограма тоді коливалась у межах 60 копійок. До всього ж цибуля та часник не такі вже й затребувані серед населення: селяни самостійно вирощують ці овочі у господарстві, скільки їм потрібно, а городяни запросто можуть купити їх у магазинах і на ринках.

Стосовно вартості овочевої продукції, то «Відомостям» пояснили, що цін на овочі держава не формує, вони залежать від попиту. Схема така: якщо овочів виростили багато, а попиту на них немає, то, відповідно, і ціна буде копійчана. І навпаки, що більший попит, то вища ціна. Проте наразі спрогнозувати, якими будуть ціни на овочі, важко, адже їх збір лишень починається.

Овочесховищ, за словами Олександра Ромашковця, на Волині вистачає. Є навіть порожні склади. Як таке може бути, ми запитали у головного спеціаліста відділу врегулювання відносин власності й аграрної освіти департаменту АПР Ольги Подойлової. Вона пояснила, що пустують старі колгоспні овочесховища, які потребують грошових вкладень для нормального функціонування.

— Якби їх відновити, можна було б зберігати велику кількість картоплі, буряку та моркви. Особливо багато складів, що пустують, у Рожищенському районі — тут майже у кожному господарстві є сховища-пустки. Зокрема, у селах Переспа, Топільне, Рудка Козинська, Вітоніж, Щурин. У них за умови вкладення коштів можна було б відновити ці овочеві склади, — каже пані Подойлова.

Загалом, за словами чиновниці, протягом останніх двох років на Волині збудовано сім овочесховищ. У департаменті АПР відзначають овочесховища господарства «Родючість-Агро», що в селищі Торчин, які наразі можуть вміщати 730 тонн картоплі, однак у перспективі тут з’явиться і сховище для зберігання яблук і груш. Непоганий овочевий склад має господарство «Кортеліси-Агро», що на Ратнівщині, потужністю в тисячу тонн. Завершується будівництво тисячотонного овочевого складу в селі Зміїнець Луцького району.

Та чи врятує забезпеченість регіону овочесховищами волинських селян, головною проблемою яких є, крім збуту, ще й ціна, ми запитали у фермера з села Берегове Рожищенського району Олександра Куденчука. Він сам має овочесховище, яке може вмістити 100–150 тонн урожаю, проте каже, що склади не вирішують проблем селян повністю, адже збут від цього не росте.

— Перевиробництво у нас іде значне, й усе через те, що немає виходів на зовнішній ринок. Самі себе ми можемо повністю забезпечити, а що робити з рештою? Думаю, тут держава має попрацювати і посприяти імпорту вітчизняної сільськогосподарської продукції. До нас же завозять, наприклад, картоплю з Єгипту. Продають її дешевше, ніж вирощену на Волині, а покупець же особливо не приглядається, чия та картопля і якої якості, — головне, що дешева. Ще одна проблема — овочепереробні заводи. Вони простоюють, а туди реально було б збувати великі партії вирощеного, — поділився міркуваннями господарник Куденчук.