Як на Волині дороги ремонтують

Ліквідувати ями на дорогах державного значення до 1 липня цього року — таке завдання голова «Укравтодору» Євген Прусенко поставив керівництву регіональних служб автомобільних доріг. «Відомості» вирішили перевірити, як волинські дорожники виконали вказівку свого начальства.

Трас державного значення на Волині не так багато. А точніше — три: Київ — Ковель — Ягодин, Львів — Радехів — Луцьк і Устилуг — Луцьк — Рівне. Останньою ми й проїхалися, щоб пересвідчитися, чи залатані там вибоїни. Принагідно зазначимо, що ця дорога після зими була просто у жахливому стані і поточний ремонт там почали робити, тільки-но зійшов сніг.

Як свідчить нинішній стан автошляху, весняного латання вистачило ненадовго. Тільки середина липня, а в районі Забороля траса знову розлазиться. Особливо у тих місцях, де у ямку просто сипали суміш. Там же, де навколо неї вирізали хоч якусь частину асфальту, поки тримається. Це до питання про якість робіт.

На фото: Цю ділянку дороги за Заборолем ремонтували навесні

Рухаючись у бік Володимира-Волинського, спостерігали цікаву картину: на одному й тому ж клаптику ділянки шляховики примудрились одну ямку залатати, а дві пропустити. Чи то хитрість така, чи то економія матеріалу? Принаймні ми для себе чітко відзначили: ямковий ремонт більше для «галочки», ніж для того, щоб поліпшити дорожнє покриття та створити нормальні умови для руху транспорту.

На фото: Такі ями дорожники до аварійних не відносять, їх ремонтують у другу чергу

Більш-менш хорошим можна назвати відрізок траси у Торчині. Але це не дивно, оскільки тут позаторік дорогу відремонтували капітально. Очевидно, ще й добросовісно. От вона зиму й «пережила».

У районі Затурців, Юнівки Локачинського району взагалі їхати нормально було неможливо. Яма на ямі (свій рейд «Відомості» робили вже після 1 липня). Минаючи їх, водії починають маневрувати, з’їжджають на зустрічну смугу, чим створюють аварійну ситуацію. Наша фотокамера цей момент зафіксувала.

На фото: У Затурцях, минаючи вибоїни, машини виїжджають на зустрічну смугу

Недалеко від Затурців працювали дорожники. Ми поцікавились, чому ямки засипають вибірково.

— Це технологія така: спочатку робимо найнебезпечніші ділянки, тобто аварійний ямковий ремонт, потім повертаємося і відпрацьовуємо всю ділянку, — пояснив майстер Володимир-Волинської дорожньо-експлуатаційної дільниці Сергій Ципко.

На запитання, чому не вирізають навколо ям асфальт і не роблять ремонт, як належить, шляховики відповіли, що у них така технологія.

— Ви краще напишіть про те, що нам зарплату вже чотири місяці не платять, — попросили робітники.

Дорожники визнають, що витрачати гроші на ямковий ремонт, особливо такий, коли величезну діру просто засипають сумішшю, — неефективно. Адже ями дуже швидко з’являються знову. Цікаво, що і терміну гарантії таке «залатування» не передбачає: засипана яма може протриматися рік, а може й місяць. А з’їдає такий «ремонт» сотні мільйонів гривень.

На фото: Після ямкового ремонту стрибаєш, як по драбині

— Ямковий ремонт одного квадратного метра коштує 315 гривень, а в області його потребує 158 тис. кв. м шляхів державного значення, територіального значення — 24 тис. 540 кв. м, міських — 20 тис. 720 кв. м, — пояснила заступник начальника планово-фінансового відділу обласної служби автомобільних доріг Ганна Зінчук. — Нам цього року на експлуатаційне утримання автошляхів виділили 109 мільйонів гривень. Із них тридцять ми потратили на зимове утримання, ще п’ять мільйонів — на розмітку автошляхів  і т. д. На поточний ремонт на сьогодні витрачено 50 мільйонів гривень.

«Відомості» порахували: щоб повністю виконати ямковий ремонт, потрібно до 65 мільйонів гривень. От і виходить, що завдання ліквідувати ями до такого-то терміну, які роздають шляховикам із Києва та Луцька, виконати неможливо.

Це один бік питання. Інший — якість робіт. Як ми вже писали, ямковий ремонт, зроблений навесні, вже дає нові ямки. Тут не треба бути провидцем, щоб передбачити, що навесні 2014 року дороги знову зійдуть разом зі снігом. Ям побільшає, і вони будуть глибші. А отже, на їх усунення знову підуть сотні мільйонів грошей платників податків. А нормальних доріг ми як не мали, так і не матимемо. Вихід один — дороги потрібно не латати, а капітально ремонтувати.

На фото: Тут не ями латати — капітальний ремонт потрібен.

Гроші виділені, але будувати не можуть

«Відомості» звернулися з офіційним запитом: скільки автошляхів було капітально відремонтовано торік за кошти державного й обласного бюджетів? Як відповіли у Службі автомобільних доріг, «у 2012 році роботи з будівництва, реконструкції та капітального ремонту на дорогах державного значення у Волинській області не виконувалися через відсутність фінансування».

Цього року ситуація ліпша. Судячи з письмової відповіді, 10 мільйонів із державного бюджету передбачено на початок будівництва мосту через Прип’ять і п’ять кілометрів підходів до нього (автодорога Доманове — Самари — Залухів — Мала Глуша). Ще 2 мільйони 894 тисячі гривень мають надійти на реконструкцію траси Устилуг — Рівне — Луцьк. Як пояснили дорожники, ці гроші підуть на реконструкцію під’їзного шляху до митного переходу в Устилузі протяжністю 900 метрів. Щоправда, тут проблема: дорогу передбачено прокласти по території 18 земельних ділянок, що перебувають у приватній власності громадян. Дехто з жителів Устилуга не згодний віддати свою ділянку. Сьогодні щодо виселення членів сімей власників трьох земельних ділянок тривають судові процеси. Тож постає питання: навіщо лобіювати виділення грошей, якщо не владнані юридичні моменти?

Принагідно ми поцікавилися долею всієї «володимирської» траси.

— Капітальний і поточний ремонт ділянки від Устилуга до Луцька виконуватиметься у декілька етапів у міру того, як виділятимуться гроші, — зазначила Ганна Зінчук.

Якого року це буде, звичайно, ніхто сказати не може. Зате ми можемо порівняти цифри, що виділяються на ремонт, який має «протриматися» мінімум п’ять років, і так званий ямковий — на два місяці. На перший у 2013-му з держбюджету виділили майже 13 мільйонів, на другий уже пішло 50. Як кажуть, відчуйте різницю у пріоритетах. У масштабі держави на латання дірок щороку йдуть мільярди гривень.

З обласної казни ремонтують «блатні» дороги?

Виділяються гроші на капітальний ремонт доріг і з обласної казни. Так, згідно з відповіддю на запит «Відомостей» за підписом начальника управління інфраструктури і туризму ОДА Леоніда Кирильчука, на капітальний ремонт шляхів комунальної власності торік було виділено 13 мільйонів 606 тисяч гривень. Із наданого нам переліку видно, що в основному гроші виділяються на ремонт окремих вулиць населених пунктів і під’їздів до кладовищ.

Наприклад, на капремонт під’їзду до цвинтаря с. Фалемичі Володимир-Волинського району виділено 263 тисячі гривень, у Горохівському районі відремонтовано під’їзд до кладовища с. Смолява за 152 тисячі гривень, дорогу до цвинтаря с. Михлин (200 тисяч гривень), зроблено капітальний ремонт вулиці Луцької у смт. Сенкевичівка за 174 тисячі та вулиці Лісової у с. Охлопів за 187 тисяч гривень.

В Іваничівському районі капітально відремонтували під’їзд до кладовища с. Старий Порицьк за 272 тисячі гривень. На Камінь-Каширщині 119 тисяч було виділено на ремонт під’їзду до цвинтаря с. Верхи, ще 195 тисяч — на капремонт вулиці Садової у с. Добре. На ремонт під’їзду до кладовища с. Сапогове Ківерцівського району знадобилося 396 тисяч гривень. Ремонт шляхів до цвинтарів сіл Дарівка та Шкурат Ковельського району обійшовся обласній казні у 164 і 354 тисячі гривень відповідно. Ще 325 тисяч було виділено на ремонт вулиці Бригадної с. Козлиничі цього ж району. В Локачинському районі за 291 тисячу гривень відремонтували під’їзд до кладовища с. Твердині. 147 тисяч витратили на ремонт дороги до церкви у с. Садів Луцького району. 136 тисяч гривень пішло на ремонт Садового провулку в с. Маяки, 388 тисяч — на дорогу до дачного масиву «Воротнів», 123 тисячі — на ремонт вулиці Шкільної у с. Підгайці. Крім того, у 2012 році з обласного бюджету виділили 1 мільйон 700 тисяч на капітальний ремонт трьох вулиць с. Липини, що біля Луцька, а саме: Січових Стрільців, Максима Кривоноса та Княгині Ольги. А вже навесні одна з них — вулиця Кривоноса — вкрилася вибоїнами та ямами. Як кажуть, якість робіт на яву.

Сподіваємося, краще відремонтували дорогу до Свято-Миколаївської церкви у с. Бучин Любешівського району за 290 тисяч гривень. А також вулицю Незалежності у Любомлі (виділили 960 тисяч гривень) і Чапаєва у цьому ж місті (476 тисяч). Пощастило жителям села Радовичі Турійського району: тут відремонтували аж дві вулиці — Кільцеву та Ставецьку. Виділили на це аж 1 мільйон 123 тисячі гривень. Усіх населених пунктів, де відремонтували дороги, ми перелічити, звичайно, не можемо.

Окремо хочеться сказати про Луцьк. Місто також отримало субвенцію з обласного бюджету. Зверніть увагу, в 2012 році 3 мільйони 275 тисяч пішло на «капітальний ремонт елементів благоустрою проспекту Перемоги». Це того проспекту, який був абсолютно знищений після зими та на капремонт якого вже в цьому році знову виділено 2 мільйони 300 тисяч гривень державної субвенції! Спитати б: що ж тоді робили торік із грішми, які були виділені за статтею капітального ремонту доріг комунальної власності? Також в обласному центрі минулого року відремонтували три прибудинкові території на мільйон. Кошторис ремонту одного двору становив аж 770 тисяч гривень. Для порівняння: на капітальний ремонт перехрестя просп. Соборності — просп. Відродження — вул. Гордіюк — вул. Єршова, яке має просто шалене транспортне навантаження та за довжиною десь однакове з зазначеною прибудинковою територією, передбачено всього 580 тисяч гривень. Нині в обласному центрі, не зважаючи на те, що великий об’єм ремонтних доріг було зроблено, залишається ще багато таких, які потребують необхідного втручання. (В одному з наступних номерів «Відомості» проаналізують ситуацію по Луцьку). Висновки, як кажуть, робіть самі. Отже, допоки ті мізерні кошти, які закладені у бюджеті на ремонти доріг, розподілятимуться неефективно, про нормальні шляхи ми зможемо лише мріяти.