Cауна без рушників, побите джакузі, прокурена кімната відпочинку, адміністратори-хами

Такий спектр послуг за 180 гривень пропонують у Луцьку відвідувачам

Cауна без рушників і з мокрими простирадлами, поламаним чайником, побитим джакузі, яке швидше виконує функцію ванни, прокурена холодна кімната відпочинку й адміністратори-хами — спектр таких послуг коштує 180 гривень. Ви скажете, що такого не може бути. А от і може! Майже в центрі Луцька, недалеко від будівлі облдержадміністрації, є заклад із інтригуючою назвою «Печерські сауни». Година перебування там журналіста «Відомостей» залишила по собі купу негативних вражень.

До цього доводилося бувати у кількох таких закладах у Луцьку — десь гірші умови, десь кращі, але загалом усе влаштовувало. Домовилася в одному з таких про візит 1 січня, проте за годину до зазначеного часу знайома, в якої замовляла сауну, сказала, що нас прийняти не зможе. Але ж настрій погрітися, поніжитись у теплій бані з аромаолійками лишився. Тому в телефонному довіднику почала шукати інші варіанти, однак, оскільки святковий день, усюди було зайнято, хтось узагалі не працював. Зателефонувала у «Печерські сауни». Почула у слухавці:

— Так, у нас вільно, можете приходити, проте мінімальне замовлення — дві години, година коштує 80 гривень.

Я перепитала, чи у них чисто? У відповідь тактовно запевнили, що так. Також поцікавилася послугами. Сказали, що є джакузі замість басейну, кімната відпочинку на другому поверсі, телевізор — одне слово, все необхідне. Їдемо. Зустріла чемна жіночка, я відразу розрахувалася. Кажу:

— Дайте нам простирадла та капці.

— Це за окрему плату, — пояснює, — але у нас нема сухих простирадл.

— Як немає? Знайдіть, — наполягаю.

Правда, знайшли. Заходимо всередину — і я розумію, що потрапила не туди, куди планувала. Так зване джакузі — надбите, однак адміністратор, мабуть, помітивши мій погляд, одразу пояснила, що у них так Новий рік відсвяткували відвідувачі, але заспокоїла, що все продезінфіковане та чисте.

Добре, думаю, коли вже приїхали, заплатили гроші, то дві години погріємось. Але ж потім згадую, що не взяли рушників. Телефоную до адміністратора. А вона:

— А в нас нема.

— Як нема? Мусять бути. Чим же витиратися? Дайте хоч ще якесь простирадло, — прошу. — А чай можете зробити?

— Ні, — відповідає, — я вам чайник принесу.

Принесла і чайник, і цукор у пластмасовому стаканчику, і мокре простирадло замість рушника, порадивши нам його підсушити.

Ото, думаю, і потрапили. У джакузі напустила воду, увімкнула... виявилось, що не джакузі, а просто ванна. Добре, думаю, обійдемося душем. Підіймаюсь у так звану кімнату відпочинку на другому поверсі, а там так холодно, що й зуби цокотять. Дивлюся — вікно відчинене. Ну це вже перебір, терпець увірвався! До того ж і принесений чайник не працював. Ми одягнулись, і я прийшла «подякувати» адміністраторам за зіпсований настрій. Але замість того, щоб вибачитися, мені кинули:

— Вам щось не так? А перед вами люди були, то їм усе сподобалося.

Кажу:

— Поверніть мені кошти, бо я пробула тут лише годину, а не дві, за які заплатила.

А жінка знову мені:

— А ми грошей не повертаємо.

Отак.

У Луцькій міській раді депутати наголошують на пріоритеті розвитку в місті саме туристичної галузі, маючи на меті зробити обласний центр привабливим для закордонних гостей. Але з такими суб’єктами господарювання, напевно, реалізувати це буде складно. Іноземці такого «бізнесу» по-луцьки просто не зрозуміють.

Захотілося почути думку власника «Печерських саун» із приводу обслуговування. Знову телефоную і уже представляюся журналістом. Відповіді відразу не почула, та через кілька хвилин жіночий голос назвав ім’я та прізвище — Вадим Нечаєв. Запитую, як можу з ним зв’язатися. Відповідають, що номер телефону дати не можуть. Але невдовзі той, із ким ми хотіли поспілкуватися, подзвонив сам. Щоправда, не власник, а, як відрекомендувався, виконувач його функцій Анатолій Байдоха.

Заклад, яким він опікується, не вважає поганим:

— А що ви хотіли за такі гроші? (Нічого собі, майже двісті гривень — це мало? — Авт.) У нас є інші сауни, набагато кращі, але дорожчі, треба було туди завітати. А то вибрали «студентські». Люди є різні, і той, хто кращого не бачив, то для нього це нормальна сауна. А рушників там не було і не буде. Туди треба зі своїми приходити.

— Але ж по телефону мене не попередили! — перебиваю співрозмовника.

— А вони і не зобов’язані всім про все розповідати по телефону. Мокре простирадло не мали права приносити. А вікно не зачинили, бо забули, напевно, провітрювали кімнату. І гроші за невикористаний час ми не повертаємо. Але я готовий вам повернути за ту годину, яку там не пробули.

Ще пан Анатолій дуже нарікав на відвідувачів, які, мовляв, дебоширять у сауні, пляшки кидають із другого поверху, ламають меблі, крадуть телевізори.

Але ж, напевно, власник, господар, який себе поважає, цього не дозволить у своєму закладі.

Голова громадської організації захисту прав споживачів Геннадій Кожевніков каже, що у цьому разі порушено закон про захист прав споживачів.

— По-перше, має висіти прейскурант із зазначенням того, яка послуга надається та що в неї входить, — зауважує Геннадій Геннадійович. — Сауна — це не тільки парна, тут надаються послуги миття, так, як у лазні. Є ГОСТ, який регламентує їх, і є Правила з надання послуг лазень, а також Правила з побутового обслуговування. Обов’язково має бути куточок споживача, де вказано прізвище підприємця, книга скарг і відгуків. Повинна бути аптечка на місці. І в сауні, і в лазні обов’язково мусять бути одне простирадло на людину, рушники та капці. Перед входом має висіти інструкція, як правильно поводитись у сауні, з застереженням, що «курити і вживати алкоголь заборонено». Вкінці мають видати розрахунковий документ — чек — і подякувати клієнту. А тут, виходить, послугу надають, а за працю свою не відповідають. А це значить, що цей суб’єкт уже давно не перевіряли контролюючі органи.

За словами Геннадія Геннадійовича, такі заклади має перевіряти хоча б раз у рік санітарна служба, і про це повинен бути відповідний документ. Також таку діяльність контролюють пожежники й працівники ЖЕКу, які мають слідкувати за внутрішньобудинковими мережами, зокрема вентиляцією та функціонуванням димоходів. Саме ці моменти мають важливе значення, адже, як відомо, нещодавно у Чернігівській області в одній із саун через розгерметизацію опалювального котла стався вибух, двоє людей отримали важкі опіки окропом і парою.