Гобелени Богдана Губаля мають попит, однак на замовлення він не працює

Автор винаходів і раціоналізаторства у галузі дизайну інтер’єру, меблів і розпису тканини (14 авторських прав і патентів), майстер художнього текстилю, заслужений діяч мистецтв Богдан Губаль на огляд волинської публіки привіз близько сорока гобеленів, виконаних упродовж останніх десяти років. Експозиція відкрилась у виставковій залі Волинської організації Національної спілки художників.

Довідка

Губаль Богдан Іванович народився 1952 року в селі Хащованя Сколівського району Львівської області. У 1971-му закінчив Львівське училище прикладного мистецтва (відділ художньої кераміки), а згодом і Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва. Тепер працює доцентом кафедри дизайну Інституту мистецтв Прикарпатського університету ім. Василя Стефаника. У його творчому доробку є чимало міжнародних, всеукраїнських і майже 20 персональних виставок. Свого часу Богдан Губаль був навіть удостоєний честі представити свої твори у паризькій штаб-квартирі ЮНЕСКО. Його гобелени поповнили музейні колекції українських міст, а також Казані, Вінніпега, приватних колекцій у Німеччині, Польщі, Австралії, Великій Британії, Франції, США, Чехії, Канаді, Ізраїлі, Фінляндії, Австрії.

— Я більше працюю через емоційне сприйняття, — характеризує свої роботи Богдан Іванович, — тобто ідея є, але без сюжетної яскравої канви. Тому, напевно, у них ви побачите якусь метафору, символіку. Вони спочатку більше діють на глядача через сприйняття форми, кольору. А потім, коли починаєш вникати глибше, прочитується якийсь підтекст, сюжет. Дуже люблю передавати енергію відродження, експресію, рух, тому багато таких не тільки кольорових, експресивних, а й динамічних композицій.

Для роботи, зізнається автор, використовує тільки натуральну вовняну пряжу, яку сам фарбує. До речі, кольори дуже яскраві, насичені.

— Фарби у мене спеціальні, ще зі старих запасів колись збанкрутілої трикотажної фабрики, де були величезні запаси англійських фарб, — розкриває секрет майстер. — Можу будь-якого відтінку досягнути шляхом нашарування кольору на колір, як у акварелях. Часто використовую навіть не традиційні переплетення, а інакші, свої, і, крім вовни, у пошуку нових форм уводжу інші матеріали для підсилення образу — пір’я, дерево, метал. Та важливо, щоб вони органічно поєднувалися, не забивали першочергову мову тканин.

Має Богдан Губаль свою майстерню й універсальний верстат, який можна складати, перевозити. Його спеціально за кресленнями пана Богдана виготовили колись у Казані на авіаційному заводі з легкого металу дюралю.

— Це моє покликання, — каже про гобелени майстер. — Знаю багатьох відомих гобеленників, які перейшли на інші види мистецтва, бо цей трохи дорогий щодо виконання — і в часі, і в матеріалі. Я ж досі працюю, хоча паралельно труджуся й в інших галузях: у педагогічній роботі, в інтер’єрі, образотворчому мистецтві. Та гобелен для мене є стрижнем, я себе в ньому знайшов, я завжди ним зачудовуюся, це для мене загадка: як це ниточка до ниточки можна витворити цілий світ? У ткацтві якось почуваюся дуже вільно, не боюся експерименту, пошуку, праці великої.

— Скільки ж часу витрачаєте на створення одного полотна? — цікавимося в автора.

— Коли я задумую, то так прив’язаний до роботи, що не чую втоми, поки не виконаю. Не можу навіть спати нормально, тому досить швидко працюю. Не люблю, коли робота довго стоїть на верстаті. Ось такий гобелен, — показує на один із експонованих, — за півтора-два місяці можу виробити.

До речі, цей вид мистецтва є недешевим. Скажімо, роботи Богдана Губаля вартують від двох до десяти тисяч доларів. І, як запевняє автор, попит на них є.

— Здебільшого зараз ними прикрашають сучасні інтер’єри котеджів, громадських приміщень, — розповідає Богдан Іванович. — На замовлення не люблю працювати, бо це все ж звужує твою думку, адже замовник уже диктує тему, ідею, і рівень творчості відразу опускається. Тому співпрацюю з замовником так: показую каталог робіт, а він вибирає. Це найкраще.

Довідка

Гобелен (фр. gobelin) — один із різновидів декоративно-ужиткового мистецтва, стінний безворсовий килим із сюжетною або орнаментною композицією, витканий вручну перехресним переплетенням ниток.

На фото: «Сходження Святого Духа»

На фото: Одна мить

На фото: «Світанок»