Луцький парк перетворюється на болото. Влада бездіяльна

Луцький парк перетворюється на болото. Влада бездіяльна

Джерело: Відомості
Практично єдиний більш-менш пристойний парк лучани можуть втратити. У минулому році міський голова Богдан Шиба, мотивуючи необхідність змінити землекористувача паркової території в особі колективного підприємства «Центральний парк культури і відпочинку імені Лесі Українки», сказав: «У парку буде працювати відповідний підрозділ, який за ним доглядатиме, а не смажитиме шашлики. Він підпорядковуватиметься департаменту житлово-комунального господарства». Сказав — зробив. 1.01.2009 року в колективного підприємства закінчився 10-річний договір оренди. Продовжений він не був. Центральний луцький парк перейшов у відання комунального підприємства «Зелене господарство» (директор — Олег Савчук). І з чого ж ви гадаєте розпочав свою діяльність на його теренах пан Савчук? Не повірите: з будівництва торгових рядів! Та не де-небудь, а на території заказника «Пташиний гай». Генделик оформляють у такому собі етностилі. Матеріали беруть на місці: вирубали молоді ялини, знищили єдину у парку галявину сосен. Рубали «по-живому», коли дерева вбралися у листя… До того ж без дозволу сектору екомережі та розвитку заповідної справи Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Волинській області. — Торік ми обстежували зелені насадження Цетрального парку, — розповів «Відомостям» завідувач сектору Ігор Квач. — У тому числі і на території заказника «Пташиний гай». Склали акт щодо тих насаджень, які підлягають видаленню. Визначили, що на території заказника в незадовільному стані 382 дерева. Серед них 203 тополі, 80 кленів, 78 ясенів, 13 верб, 4 липи, 3 берези і 1 ялина. Як бачимо, про сосни — ні слова. Невже «Зелене господарство» взяло на себе сміливість самовільно різати дерева на території заказника? Тоді куди дивиться екологічна інспекція? Адже в Положенні про орнітологічний заказник місцевого значення «Пташиний гай» йдеться, що на його території забороняється самовільна рубка дерев, чагарників, порушення трав’яного покриву. Не кажучи вже про будівництво об’єктів. За порушення режиму заказника винні особи притягуються до відповідальності. Яким чином керівництву «Зеленого господарства» вдалося отримати дозвіл на спорудження тут малої архітектурної форми (якщо, звичайно, такий є) — питання цікаве. От так починають господарювати у парку нові «ефективні» землекористувачі. Натомість не бачать, що парк заростає травою, потребує очищення від сухостоїв тощо. Не вирішена головна проблема — проведення меліорації. Адже сьогодні гуляти можна лише мощеними доріжками. Ступите крок вправо-крок вліво — ризикуєте замочити ноги. До речі, перша назва новозбудованих торгових рядів — «Посиденьки на болоті» — дуже їм підходить. Бо парк дійсно може у нього перетворитися. Це підтвердив і головний інженер Волинського обласного виробничого управління водних ресурсів і водного господарства Владислав Бубенчиков. — У кінці 90-х років вийшла з ладу насосна станція, яка відкачувала воду. Відтоді щовесни парк затоплює. Якщо нічого не робити, то ми можемо його втратити. Тут доречно сказати, що луцький парк культури і відпочинку насаджений на місці колишнього болота. Роботи почали проводити ще за Польщі у 1929 році. Закінчили уже комсомольці на початку 60-х. Так що питання проведення тут меліорації стоїть вельми гостро. До речі, це нібито розумів і міський голова. — Найбільша проблема парку — його заболоченість, — сказав Богдан Шиба в одному з інтерв’ю. — Є проект осушення парку, за осінньо-зимовий період ми плануємо очистити всі канали, відновити циркуляцію води в них, щоб наступного року регулювати водний режим у цілому. Далі будемо не тільки прочищати хащі, а системно займемося зеленими насадженнями. Плани — супер! От тільки озвучені вони були ще 2 роки тому — у 2007-му. І в дуже вдалий, за словами мера, фінансовий 2008 рік у цьому напрямку нічого не було зроблено. Чомусь так виходить, що слова у нашого міського голови не розходяться з ділом лише тоді, коли це стосується майнових питань. Як от передати оренду території від колективного підприємства комунальному. А що стосується конкретної роботи, то він «господар слова»: хотів — дав, хотів — забрав. Це стосується і долі людей, які працюють у КП «Цетральний парк культури і відпочинку імені Лесі Українки». Коли пан Шиба повсюди ганив директора колективного підприємства Віталія Цапюка, то він не бачив проблеми з працевлаштуванням 35 чоловік. Мовляв, яка різниця, як називається підприємство, людей без робити не залишимо. — Всі люди, як і раніше, працюють у нас, — розказав Віталій Цапюк. — Незважаючи на те, що із закінченням договору оренди обсяг робіт значно скоротився. Залишили навіть посаду художнього керівника. Хоча ніяких культурно-масових заходів з початку року ми не можемо провести — територія вже не наша (а раніше які тут були Свята зими, Івана Купала! — авт.). Як, до речі, не можемо виконати затверджену на сесії міської ради 26 грудня 2007 року Програму оновлення та розвитку Центрального парку. Вона розрахована на період 2008-2010 років. Зараз наша сфера — лише обслуговування атракціонів. Все, що стосується прибирання, вирубки старих дерев, косіння трави, очищення русел тощо, тепер у віданні «Зеленого господарства». Як господарюють — можуть переконатися усі лучани, побувавши у парку. Що ж, очевидно, як тільки з’явилася можливість взяти під тотальний контроль 60 гектарів землі у центрі Луцька, всі проблеми парку для мера відійшли на задній план. Це видно із накладеної резолюції від 30.12.2008 р. на представлену Віталієм Цапюком доповідну записку щодо програми розвитку парку та його проблем: «... п. Стемковському В.В. для загального розвитку (не виключено, що у наступні роки до нас часами «замітатиме» сніжок!)». Погодьтеся, якщо до проблеми ставляться серйозно, то таких резолюцій не пишуть. Як можна жартувати над тим, що у центрі Луцька з’являється болото. Всі ознаки цього — заростання території осокорою та лепехою, всихання ялин і беріз — уже є. Комарі також. Як і характерний для болота неприємний запах у жарку погоду. Чого чекають іще?
Loading...