У Луцьку відтворили Брусилівський прорив

Цими днями втретє у Луцьку проходило грандіозне дійство: реконстукційний військовий бій у ході IV міжнародного воєнно-історичний фестивалю "Відлуння великої війни". Його організували громадські організації «Департамент воєнно-культурної антропології», Молодіжний клуб «Червона зірка» та військово-реконструкційні клуби за підтримки облдержадміністрації. Підтримку у відтворенні бою надала також Національна кіностудія імені Довженка, з фахівцями якої військово-історичний рух пов’язує багато здобутків.

Основна мета проведення реконструкційного бою – це відновлення історичної пам’яті, бо хто не пам’ятає, приречений повторити історію знов.

Цьогоріч відзначається 94-річниця від здійснення воєнної операції «Брусилівського прориву» під командуванням генерала Брусилова. Місто Луцьк увійшло в історію як місце проведення однієї з найграндіозніших операцій, в якій брали участь українські воїни.

Спочатку при вході в Центральний парк член оргкомітету фестивалю Олекса Руденко провів шикування військ. «Цей бій – це військово-історична реконструкція, яка поверне нас до історії нашої країни. Сьогодні ми задуємо наших прадідів, незважаючи на те, в якому війську вони воювали. Головне – це історична пам’ять, абстрагуючись від сьогодення можна уявити, як це відбувалось майже століття тому», - звернувся Олекса Руденко до учасників бою та до присутніх на відкритті фестивалю.

Далі військова колона попрямувала до берега річки Стир. Військові загони перейшли на інший берег через наплавний міст та стали готуватися до бою.

Перед початком військової операції зусиллями екіпажу повітряного корабля «Илья Муромец» та їхніх колег з повітросплавного товариства у небо був піднятий аеростат. Через деякий час повітряна куля злетіла та перенесла присутніх в атмосферу початку 20-их років минулого століття.

Учасниками цього заходу стали члени військово-історичних клубів України, Росії, Білорусії, які реконструюють підрозділи Першої світової війни, детально вивчають стрій, тактику та озброєння початку 20-го століття. Вояки були озброєні рушницями, кулеметами. Кулемети – результат роботи колекціонерів та сподвижників минулого і серед них колекціонер зброї Віктор Еверт. Він був присутній на полі та керував діями кулеметників російської та австро-угорської сторін.

На полі бою натягнули колючий дріт, були обладані кулеметні гнізда. Під цими кулеметними гніздами знаходились унікальні пристрої, кулемети Першої світової війни.

Бій почався російська сторона розпочала стрімку атаку, просунулась вперед. Стріляли холостими кулями, підривали димові шашки. Земля розліталася в різні боки та стояли клуби диму – це все разом з військовими командами та звуками вибухів створило реальну картину війни. Глядачі з величезною цікавістю спостерігали за боєм з іншого берега річки.

У бойових діях, зокрема, взяли участь бійці з Москви, інших міст РФ, реконструкторські клуби з Києва, Хмельницького. Вони відтворювали конкретні підрозділи цієї війни, в багатьох з них служили наші співвітчизники. Серед них військово-історична група «44-ий Камчатський полк», назва якого мало пов’язана з Камчаткою, оскільки до нього набирались українці та дислокувався полк у Луцьку. Українці з російського боку були воїнами Гусарського Ізюмського полку, який існував ще від 1651 року. Львівське товариство пошуку жертв війни «Пам’ять» відтворював «Легіон Українських січових стрільців». Київські «реконструктори» займалися відновленням кайзерівського війська тієї епохи: в них характерні строї та озброєння, спорядження та інші деталі.

Згодом австро-угорським та німецьким військам вдалося перехопити позиції. Перемогу здобула Росія, проте закінчилось все мирно: сторони дозволили один одному винести поранених та вбитих.

Владислав Таранєц учасник клубу «Красная Звезда» прокоментував цей реконструкційний бій: «Фестиваль ще не закінчується, завтра будуть внутрішні маневри… Ми вшосте проводимо фестиваль. Видовище, яке ви спостерігали було дуже цікавим. Воїни відточують свою майстерність. Вони докладають усіх зусиль, щоб діяти так, як учасники «Брусиловського прориву». Українці брали участь в боях, тому це перемога не лише Російської імперії.»

Своїми враженнями поділився Ігор Пасюк, автор книги «Брусилівський прорив»: «Ми надіємося, що таке дійство буде проводиться у нас кожен рік. Тим більше, що місцева влада завжди йде назустріч організаторам фестивалю.»

Цей захід має відбуватися для того, щоб нагадати про минулі історичні події. А щоб організувати його, потрібен, передусім, ентузіазм та підтримка міської влади, вважає Віктор Еверт кулеметник «44-го Камчатського полку».