Маніпуляторам зі «Спартака» не вдалось перехитрити Луцьку міськраду, вирішили спробувати це зробити з обласною

На сайті Волинської обласної ради днями була опублікована інформація про те, що  трудовий колектив Луцької ДЮСШ «Спартак»,  Луцької ДЮСШ легкої атлетики «Спартак» та Волинське ОО ФСТ «Спартак»  звернулись до обласної ради з проханням прийняти майновий комплекс в обласну комунальну власність. Мовляв, луцьким депутатам не довіряють, а обласним  довіряють. І при цьому згадані структури забувають сказати, що справа не в луцьким депутатах, а в керівництві самого «Спартака», яке постійно намагається хитрити, шукаючи вигоду персонально для себе, а не для дітей, які там займаються.  

Щоб не бути голослівною, наведу такий факт. По-перше, спортивний комплекс насправді повноцінно функціонує лише з травня по жовтень. Решту часу, він здається в оренду за 200 гривень година. Де ті гроші, куди вони йдуть – невідомо. Але до 2016 року всіх все влаштовувало. Коли Соцстрах та держава перестали фінансувати, горе-управлінці «Спартака» побігли за підтримкою до Луцької міської ради. Прикриваючись дітьми, вони випросили на зарплату працівників 1400 тисяч гривень. Але коли постало питання справжнього повноцінного функціонування комплексу, швиденько згорнули ініціативу і вже почали мудрити, як би то так зробити, щоб місцева рада фінансувала їм зарплати, а приміщення залишити собі. Бо ж зрозуміло, якщо передадуть міській комунальній власності, то про «ліві» заробітки доведеться забути. Це я лише про оренду. Але ж ми не забуваймо, що всі спортивні заходи відбуваються за фінансування батьків, спонсорів, меценатів та органів місцевого самоврядування. І всі ці тренери за рахунок вихованців мають можливість курсувати на дурняк країною та зарубіж.  

Хтось може мені закинути, що мовляв, вони ж працюють, виховують спортсменів, тому дорікати їм не можна. У даній ситуації – можна. Бо коли власні шкурні інтереси постають вище дитячих, то тут оцінка одна – негативна. Якби тренери, управлінський склад дбав про дітей, вони, по-перше, не прописали б у Статуті норму, за якою втратили право з 2010 року самостійно розпоряджатися приміщенням, передавши його Києву.  Воно давно вже могло б бути  у власності чи то міської, чи обласної громад. По-друге, якби дбали про дітей, то, маючи такий серйозний спортивний комплекс,  давно б вирішили питання його ремонту та опалення. Принаймні, хоча б від оренди спрямовували кошти на ці роботи.

Сьогодні, коли добряче припекло, а луцька влада  не захотіла брати на утримання школи без приміщення, «спартаківці» кинулись за порятунком до обласних депутатів. Але якщо вони думають, що ті не менш ретельно будуть вивчати питання по приміщенню та  кадрових питаннях, то глибоко помиляються. Ніхто на Дєєва заради Дєєва бюджетні кошти витрачати не буде. Так що чекаємо. Але вже на сьогодні достеменно відомо, що питання по «Спартаку" вивчатиметься депутатами скрупульозно.

Галина Федоренко