Луцьк перетворюється на місто без парків

Дожилися! Луцьк залишився практично без парків — у буквальному сенсі. Нема місця, куди можна було б прийти сім’єю у вихідний день і гарно провести час. Адже центральний парк продовжує перетворюватися на болото. Останнім часом у міській раді про нього говорять лише у контексті розміщення торгових точок у літній період. Другий парк — імені 900-річчя Луцька — припинив своє існування — цими днями тут обіцяють демонтувати останні атракціони. Як так трапилось? Відповідь на це запитання шукали «Відомості».

Якщо говорити про парк 900-річчя Луцька, то можу впевнено сказати, що остаточно йому «прийшов кінець» у минулому році, коли парк передали в управління «Зеленому господарству». Саме тоді вперше за більш ніж 20 років існування жоден атракціон ні разу не запрацював. Та що там каруселі! Траву косили перед Днем незалежності України — у кінці серпня. Лавок протягом літа так і не поставили. А називається ж парком КУЛЬТУРИ і ВІДПОЧИНКУ. Логічно, що з цього облюбованого раніше місця «втекли» пенсіонери та мами з немовлятами. Владі парк створював проблеми з точки зору криміногенної ситуації. Пішли шляхом найменшого спротиву: заборонити, ліквідувати. В результаті парку все ж знайшли господаря — ним стала громада Української автокефальної православної церкви.

— У парку треба наводити лад. Це можна було робити двома шляхами: за кошти міського бюджету або залучивши інвестора, — пояснив «Відомостям» логіку дій влади директор Департаменту культури та збереження історичної спадщини Луцької міськради Сергій Годлевський. — У бюджеті грошей не було. Інвестори також не надали ніяких пропозицій. Тому ми уклали договір із церквою. Принаймні, вони стежать за порядком.

Дійсно, коли у приміщенні колишнього атракціону «Автодром» почали правити службу Божу, на прилеглій території стало більше порядку. Активісти громади доглядають і за зеленими насадженнями.

Але, на жаль, це не вирішило найголовнішої проблеми — проведення дозвілля дітей та підлітків. От вони і розважаються як можуть на тих атракціонах, що ще не демонтовані — «Колесі огляду» та «Вихорі». Уявіть собі картину: 13-14-річні хлопчаки, вчепившись за уламок кабінки, здійснюють огляд місцевих краєвидів за допомогою своїх друзів, які крутять це «чортове» колесо! Його висота сягає п’ятиповерхового будинку. Моторошно! Хто відповідатиме у разі трагедії? Директор КП «Центр дозвілля та відпочинку ім. 900-річчя Луцька» Володимир Гончаров запевнив «Відомості», що атракціони демонтують до кінця тижня — 25 квітня. Побачимо.

Звичайно, демонтувати можна все — кажуть, що «ламати — не будувати». Але навіщо? Адже парк, який знаходиться біля одного з найбільших «спальних» мікрорайонів Луцька, — 33-го кварталу — було закладено 1985 року на честь 900-річчя міста. Тоді ж завезли й атракціони. Відповідно, вони новіші за ті, які сьогодні успішно експлуатують у парку імені Лесі Українки. А місце його розташування забезпечує увагу мешканців. Так чому ж каруселі демонтували?

— Термін експлуатації атракціонів, згідно з нашим законодавством, — 20 років, — пояснив Володимир Гончаров. — Атракціони парку якраз досягли такого віку. У 2007 році була створена комісія, яка їх обстежила і прийняла рішення списати з нашого балансу.

«Відомості» отримали акти цієї комісії. Своє рішення її члени мотивували «непридатністю та неможливістю капітального ремонту». Списували атракціони «Автодром», «Сонечко», «Веселі гірки», «Вихор», «Колесо огляду». Дозволю собі зауважити, що з них лише останній не працював років із 10. Решта ж катала людей ще влітку 2008 року. Тобто після так званого списання. Напрошуються висновки. Перший: списали атракціони, які ще можна було відремонтувати і далі експлуатувати. Другий: життя луцьких дітей свідомо піддавали небезпеці. І перший, і другий висновки не роблять честі місцевій владі. Адже парк — комунальне підприємство. До речі, занепадати він почав після об’єднання в одну структуру із Луцьким зоопарком. У 2001 році на балансі було 8 атракціонів (у 2007-му — вже 5).

— Коли у 2001 році нас об’єднували, то обіцяли фінансування на утримання і ремонт атракціонів. Проте за всі роки ми його не отримували, — розповів Володимир Гончаров. — Я вважаю, що це було неправильне рішення. У нас зовсім інші сфери діяльності. Гроші ж, що виділялися з міського бюджету, йшли на зарплату працівникам і придбання кормів для звірів. А каруселі ж потребують постійного догляду. Наприклад, щоб відремонтувати атракціон «Сонечко», сьогодні потрібно до 25 тис. грн. На дитячий «Вихор» — 15 тисяч. До речі, на ці дитячі каруселі ми знайдемо кошти, і вони уже влітку запрацюють на території нашого зоопарку. А щодо їх експлуатації після списання — якщо це мало місце, то проводилось самовільно, без відома керівництва.

Як кажуть, остання фраза — без коментарів. А щодо ремонту... Подумайте тільки, про які суми йдеться — 15, 20 тисяч… Нехай, щоб привести до належного ладу всі атракціони, треба 100-150 тисяч гривень. То невже у бюджеті обласного центру не знайшлося таких грошей? Тим більше, що йдеться про роки економічного підйому, коли на аукціонах за мільйони гривень продавалися земельні ділянки, а міський голова неодноразово наголошував, що у міській казні гроші є?! То все ж питання у грошах чи у бажанні? Напевно, в останньому. Відсутність бажання призвела до того, що жителям ОБЛАСНОГО центру практично немає де провести дозвілля. Для цього вони їздять у львівські парки, дельфінарій, Рівненський зоопарк.

У цьому контексті дуже зацікавило питання: а як же парк фінансувався раніше, адже існував він 25 років.

— Ми робили парк на громадських засадах, — розповів «Відомостям» ініціатор його створення, тодішній начальник відділу культури міста Антон Антонюк. — Влада сприяла, щоб нам допомагали підприємства. У нас була тоді така постановка — парк загальноміський, значить, громада працює на парк. Правда, з бюджету були виділені гроші на придбання атракціонів. А решту все робили громадою — фарбували, прибирали… Шкода, що сьогодні зрізали каруселі. Там все працювало. Атракціони дуже дорогі. І якби нормально їх утримували…

От вам і відповідь про роль влади в утриманні парку. Всього-на-всього потрібно виділити гроші на зарплату 5-6 людям, які б сторожували і доглядали парк. А ще — попросити сприяння у міліції, аби там працював постійний патруль на вихідних — щоб вигнати з території «шашличників» на автомобілях. І тоді не доведеться говорити про те, що парк став притулком для кримінального елемента.

До речі, досить туманно виглядає з уст посадовців подальша доля цього зеленого куточка Луцька.

Сергій Годлевський каже, що громада церкви готує проект на будівництво каплички, дозвіл на спорудження має дати сесія. А влада готова розглядати інвестиційні проекти щодо розміщення там об’єктів сімейного дозвілля.

Володимир Гончаров запевняє, що вже до кінця цього року ситуація проясниться — адже є усна домовленість з церквою про те, що коштом її громади буде встановлено два атракціони, які привезуть з… Америки — «Американські гірки» та «Велика американська карусель».

— У США атракціони дозволено експлуатувати лише 2 роки, — каже Володимир Іванович. — Ми домовилися, що тамтешня громада УАПЦ купить американські гірки вартістю 150 тисяч доларів і передасть цю карусель нам.

Щоправда, активістам церкви, з якими вдалося поспілкуватися кореспонденту «Відомостей», про це нічого не відомо. Так що питання про майбутнє парку — відкрите. І лучани для змістовного проведення «сімейних» вихідних і надалі їздитимуть до Рівного чи Львова. У Луцьку ж немає куди піти і на що подивитися.